Рижко Олена Миколаївна

Оле́на Микола́ївна Рижко́ (*22 квітня 1975(19750422), село Вільшанка Чуднівського району Житомирської області) — українська поетеса, прозаїкиня, літературознавиця. Член Національної спілки письменників України (від 2004 року). Кандидатка філологічних наук (2006). Доцентка (2007). Доктор наук із соціальних комунікацій (2018).

Рижко Олена Миколаївна
Народилася	22 квітня 1975(1975-04-22) (50 років)  Вільшанка, Чуднівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	літературознавець, журналістикознавець письменниця
Сфера роботи	літературна діяльністьd[1], літературна критика[1], проза[1] і поезія[1]
Alma mater	Житомирський державний університет імені Івана Франка
Знання мов	українська
Мова творів	українська

Біографія

У 1992—1994 роках навчалась у Житомирському державному педагогічному інституті імені Івана Франка на філологічному факультеті. 1998 року з відзнакою закінчила Київський педагогічний інститут.

У 1998—1999 роках працювала літературною редакторкою видавництва «Горудень» (Київ). У 1999—2002 роках була науковою співробітницею КБ Енциклопедії Сучасної України Національної академії наук України.

У 2002—2008 роках — доцентка кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету. Від грудня 2008 року — доцентка кафедри журналістики Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. З вересня 2018 р. – доцент кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

2005 року захистила кандидатську дисертацію «Рубаї в жанрово-стильовій системі української поезії другої половини XX століття». 2018 року захистила докторську дисертацію на тему «Плагіат у соціальнокомунікаційному вимірі початку XXI століття: природа явища та історія боротьби».

Авторка 109 наукових і навчально-методичних робіт. Наукові зацікавлення: соціальна комунікація, аксіологія медіасфери, масова комунікація і Церква, медіаекологія, медіакритика, стилістика.

Друкувалась у літературних журналах «Київ», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу». Брала участь у телепрограмах «…і вишите життя… Майстриня Олена Рижко» (ДТРК «Всесвітня служба “УТР”», Київ), «Хрещатик, 26» і «Час сови» (Центральний канал, Київ).

Портал Zruchno.Travel спільно з Оленою Рижко відкрив постійну рубрику "Літературні мандрівки з Оленою Рижко".^{[2] [3]}

Брала участь у зустрічі зі школярами^[4].

Творчість

Авторка поетичних збірок:

• «Суїцизм // Тен-клуб» (Житомир, 1994);
• «Любов до чорного строю» (Київ, 1998);
• «В обіймах Місафір» (Київ, 2002);
• «Між бажанням і вчинком» (Київ, 2004);
• «Любов/Ненависть» (Київ, 2006).

Авторка прозових творів:

• роман «Карнавал триває»^[5] (Київ: Факт, 248 с.);
• роман «Сни» (Житомир: Рута, 2011, 346 с.);
• роман «Ще одна історія про…»^[6] (Київ: Фенікс, 2016, 192 с.);
• повість для підлітків «Дівчина з міста»^[7][8][9] (Київ: ВЦ «Академія», 2018, 144 с.);
• повість для підлітків «Знає тільки Мару»^[10] (Київ: ВЦ «Академія», 2018, 128 с.);
• повість для підлітків «Король Даркнету» ^[11](Київ: ВЦ «Академія», 2018, 128 с.);
• повість для підлітків "Мишоловка"^[12] (Київ: ВЦ «Академія», 2019, 160 с.);
• повість для підлітків "Ужалений зрадою" (Київ: ВЦ «Академія», 2020, 144 с.)
• історична повість для підлітків «Гетьман на літо» (видавництво «Портал», 2024, 168с.)

Видала також:

• дослідження «Образ Міста в поезії Михайля Семенка» (Київ, 1999);
• посібник «Типові лексичні помилки у діловому мовленні» (Київ, 2004);
• монографію «Рубаї в українській поезії: від канонізованої строфи до поліжанру» (Київ, 2005);
• посібник «Стилістика української мови. Практикум» (Київ, 2008);
• навчальний посібник «Практична стилістика» (Київ, 2013) ;
• монографію «Плагіат як соціальнокомунікаційне явище» (Київ, 2017).

Відзнаки

• 14 грудня 2018 року книжка «Знає тільки Мару» здобула перемогу в номінації «Підліткова книжка року» в «Топ БараБуки».^[13][1].