Рихта (археологічна пам'ятка)

Рихта, археологічна пам'ятка — мустьєрська стоянка відкритого типу. Розташована поблизу с. Сичівка над однойменною річкою Малинського району Житомирської області. Відкрив 1973 В.Пясецький, розкопки здійснив С.Смирнов. Матеріал залягав у пісках над дніпровською мореною. Крем'яна колекція складається з понад 11 тисяч виробів, вкритих білою патиною.

Техніка розщеплення радіальна і паралельна, хоча трапляються й левалуазькі нуклеуси та сколи. Знаряддя праці відзначаються макролітичними розмірами і значним вмістом двобічних форм. Характерною особливістю є також наявність численних ножів, скребел, різчиків, зубчасто-виїмчастих знарядь. Невеликі, але виразні серії складають гостроконечники й наконечники із плоско-опуклим перерізом і розширеною основою.

Пізньопалеолітичні типи представлені головним чином скребками. За техніко-типологічними показниками індустрія Рихта належить до розвинутого етапу мустьє. Її відносять до знарядь, схожих на ті, що найдені на стоянках східного мікоку.

Див. також

• Рихти (заказник)

Джерела та література

• Кухарчук Ю. В. Рихта, археологічна пам'ятка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 210. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0