Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Роберт Сапольскі

американський нейроендокринолог З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Роберт Сапольскі
Remove ads

Роберт Моріс Сапольскі (нар. 6 квітня 1957, Бруклін) — американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії в Стенфордському університеті, науковий співробітник Національних музеїв Кенії, дослідник і автор науково-популярних книг[2].

Коротка інформація Роберт Моріс Сапольскі, нім. Robert Sapolsky ...
Remove ads

Дитинство і освіта

Роберт Сапольскі народився у Брукліні, Нью-Йорк в сім'ї ортодоксальних юдеїв іммігрантів із Радянського союзу. У дитинстві він читав про горил і уявляв собі життя поруч з цими тваринами. У 12 років писав листи до приматологів і під час навчання у школі Джона Дьюї (англ. John Dewey High School) вивчав приматологію і суахілі самостійно[3].

У 1978 році Сапольскі отримав ступінь бакалавра фізичної антропології з відзнакою (summa cum laude) у Гардвардському університеті[4], після чого поїхав до Кенії вивчати соціальну поведінку бабуїнів у дикій природі. Після повернення до США Сапольскі продовжив навчання у Рокфеллерівському університеті, де здобув ступінь кандидата наук із ендокринології у лабораторії Брюса МакІвена (англ. Bruce McEwen).

Після початкового півторарічного польового дослідження в Африці, Сапольскі повертався туди щоліта на 4 місяці впродовж наступних 25 років (від пізніх 70-х до ранніх 90-х), щоб спостерігати за однією і тією ж групою бабуїнів. Він проводив 8-10 годин щодня, документуючи поведінку цих тварин[5].

Remove ads

Кар'єра

Узагальнити
Перспектива

Сапольські займає посаду професора Стенфордського університету, працюючи у кількох відділах, зокрема біологічних наук, нейрології і нейрологічних наук, і нейрохірургії[6].

Нейроендокринологічні дослідження Роберта Сапольскі в основному присвячені темам стресу та дегенерації нейронів, він працює над можливими стратегіями застосування генної терапії для захисту вразливих нейронів, зокрема від згубного впливу глюкокортикоїдів. У своїх польових дослідженнях бабуїнів Сапольскі намагався знайти джерела стресу в їхньому оточенні та встановити зв'язок між індивідуальними особливостями і закономірністю розвитку захворювань, пов'язаних зі стресом, у цих тварин. Конкретніше, він вивчає рівень кортизолу в приматів на різних щаблях соціальної ієрархії, щоб визначити рівень стресу.

Робота Сапольскі широко висвітлюється у ЗМІ, найзначнішим прикладом є документальний фільм National Geographic «Stress: Portrait of a Killer»[7], кілька статей у New York Times[8][9], Wired[10], журналі Стенфордського університету де він публікує статті про свої дослідження[3]. Він також написав ряд науково-популярних та одну наукову працю «Психологія стресу» в оригіналі (Why Zebras Don't Get Ulcers), що вважається основною працею науковця.

Remove ads

Нагороди

Сапольскі отримав численні нагороди за роботу, зокрема стипендію МакАртура у 1987 році[11], стипендію Фундації Альфреда Слоуна і стипендію Клінгенштайна із нейронауки, був нагороджений як молодий науковець Національним науковим фондом США, Нейронауковим товариством, Товариством біологічної психіатрії та Міжнародним товариством Психонейроендокринології.

У 2007 році він отримав нагороду імені Джона МакГоверна із поведінкової науки від Американської асоціації сприяння розвитку науки[12]. У 2008 році неприбуткова корпорація Wonderfest нагородила Сапольскі Премією Карла Сагана за популяризацію науки[13].

Погляди

Сапольскі називає себе атеїстом[14][15][16]. Зокрема у промові з нагоди вручення «Emperor Has No Clothes Award» у 2003 році він сказав: «Я ріс у сім'ї ортодоксальних юдеїв, і був щиро релігійним десь до 13 років. У підлітковому віці одною із визначальних дій мого життя був повний відрив від будь-яких релігійних поглядів»[17].

Вибрані праці

Книги

Статті

  • Sapolsky, Robert (January 1990). Stress in The Wild (PDF). Scientific American. 262 (1): 106—113. PMID 2294581. Процитовано 28 серпня 2012.
  • Sapolsky, Robert; Lewis C. Krey; Bruce S. McEwen (25 вересня 2000). The Neuroendocrinology of Stress and Aging: The Glucocorticoid Cascade Hypothesis. Science of Aging Knowledge Environment. 38: 21.
  • Sapolsky, Robert; L. Michael Romero and Allan U. Munck (2000). How Do Glucocorticoids Influence Stress Responses? Integrating Permissive, Suppressive, Stimulatory, and Preparative Actions. Endocrine Reviews. 21 (1): 55—89. doi:10.1210/er.21.1.55. PMID 10696570.
  • Sapolsky, Robert (September 2003). Taming stress. Scientific American. Sept. 2003: 87—95.
  • Sapolsky, Robert; Rodrigues SM. (2009). Disruption of Fear Memory through Dual-Hormone Gene Therapy. Biol Psychiatry. 65 (5): 441—4. doi:10.1016/j.biopsych.2008.09.003. PMC 2660393. PMID 18973875.
  • Sapolsky, Robert; Mitra R. (2009). Effects of enrichment predominate over those of chronic stress on fear-related behavior in male rats. Stress. 12 (4): 305—12. doi:10.1080/10253890802379955. PMID 19051124.
  • Sapolsky, Robert; Cheng MY., Sun G., Jin M., Zhao H. and Steinberg GK. (2009). Blocking glucocorticoid and enhancing estrogenic genomic signaling protects against cerebral ischemia. J Cereb Blood Flow Metab. 29 (1): 130—6. doi:10.1038/jcbfm.2008.105. PMID 18797472.

Курси

  • Being Human: Life Lessons from the Frontiers of Science, курс від Teaching Company in 2012.[18]
  • Biology and Human Behavior: The Neurological Origins of Individuality, курс від Teaching Company in 2005.[19]
  • Stress and Your Body, курс від Teaching Company in 2010.[20]
  • Human Behavioral Biology, курс для студентів Стенфордського університету. 2011
Remove ads

Переклади українською

  • Роберт Сапольскі. Чому зебри не страждають на виразку. Пер. з англійської Ольги Любастової. – Київ: Фабула, 2020. – 400 с.
  • Роберт Сапольскі. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Пер. з англ. Олени Любенко. – Київ, Наш Формат, 2021. – 672 с.

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads