Рожаниці

Рожани́ці — персонажі слов'янської міфології, покровительки роду, сім'ї, домашнього вогнища. Гіпотетично — богині долі. Зазвичай згадуються разом із Родом.

Рожаниці
Божество в	слов'янська міфологія
Медіафайли у Вікісховищі

Про Рожаниці (орнамент) див. Рожаниці (значення).

Згадки

Рожаниці відомі лише з середньовічних церковних текстів і не знані в фольклорі^[1]. У повчаннях проти язичництва XI—XII ст. (зокрема творах Кирика Новгородця та «Слові Христолюбця»)^[2] рожаниці згадуються поряд із Родом. Там вказується, що Роду з рожаницями приносили в жертву каші, хліб, сир і мед^[3].

У астрологічних текстах рожаницями називають 7 планет, які нібито визначають долю людини^[3].

Реконструкції функцій

Борис Лобовик вважав рожаниць небесними духами-заступницями родючості, які піклуються про плодовитість промислового звіря й худоби, а також є захисницями породілль. З часом риси рожаниць, згідно з Лобовиком, влилися в образ давньоукраїнської богині весни Лади^[4].

Алексанадр Ґейштор доводив, що Рода хибно пов'язувати з рожаницями, оскільки вони взагалі не згадуються в фолькорі, а присутні лише в церковних текстах^[1].

Борис Рибаков вважав рожаниць богинями плодючості. Ладу та Лелю він зараховував до рожаниць^[5].

На думку Володимира Петрухіна, Род і рожаниці — це духи долі, які в середньовічній християнській традиції були замінені відповідно Богом, Богородицею та жінками-святими^[6].

В'ячеслав Іванов і Володимир Топоров писали, що Род і рожаниці близькі до південнослов'янських персонажів — Суда та судениць^[3].

Див. також

• Род (божество)