Розгон Віталій Вікторович

Розго́н Віта́лій Вікто́рович (нар. 23 березня 1980, Хмельницький) — український футболіст та тренер, захисник. Найбільше відомий завдяки грі у складах луцької «Волині» та київського «Арсенала». Чемпіон Латвії 1998 року.

Віталій Розгон
Віталій Розгон
Віталій Розгон (у червоному) в грі за «Машук-КМВ»
Особисті дані
Повне ім'я	Віталій Вікторович Розгон
Народження	23 березня 1980(1980-03-23) (45 років)
	Хмельницький[1], СРСР
Зріст	179 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Захисник
Юнацькі клуби
	«Поділля» (Хмельницький)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1997 «Поділля» 1 (0) 1997 «Даугава» (Рига) 2 (0) 1998—1999 «Сконто» 1 (0) 1999—2000 «Крила Рад» 1 (0) 2000 → «Крила Рад-2» 14 (1) 2000—2001 «Нива» (Тернопіль) 12 (0) 2000—2001 → «Тернопіль-Нива-2» 12 (0) 2001—2003 «Волинь» 74 (0) 2004—2006 «Арсенал» (Київ) 64 (0) 2007 «Таврія» 5 (0) 2008 →  «Машук-КМВ» 30 (0) 2009 «Львів» 27 (0) 2010 «Волинь» 6 (0) 2010 «Суми» 8 (0) 2011—2012 «Нафтовик-Укрнафта» 18 (1) 2012—2013 «Титан» (Армянськ) 19 (0) 2013—2015 «Арсенал-Київщина» 2 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996 Україна (U-16)  ? (?) ???? Україна (U-17)  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2015 «Арсенал-Київщина» 2015—2017 «Арсенал» (Київ) (асист.) 2017—2018 «Зірка» (Кропивницький) (асист.) 2018 «Дніпро» (Могильов) (асист.) 2019—2020 «Локомотив» (Єреван) (асист.) 2020—2021 «Рубікон» (Київ) (асист.) 2021— «Олімпік» (Донецьк) (асист.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Вихованець дитячо-юнацької школи хмельницького «Поділля», перші тренери — Григорій Іщенко та Микола Гриневич^[2]. 20 червня 1997 року зіграв свій перший офіційний матч за «Поділля». Після цього перебрався у Латвію, там пограв у «Даугава» (Рига) та «Сконто» (Рига), де не мав постійної ігрової практики. Однак, у складі «Сконто» (Рига) виграв чемпіонат Латвії 1998 року.

Влітку 1999 року перейшов до російських «Крилах Рад» із Самари^[3], однак за рік лише раз вийшов на заміну, провівши першу половину 2000 року виступаючи за дубль у другій лізі, де відзначився першим у кар'єрі забитим м'ячем. Після цього гравець повернувся в Україну, де виступав за тернопільську «Ниву», луцьку «Волинь», київський «Арсенал» та сімферопольську «Таврію».

У 2008 році виступав на правах оренди у команді «Машук-КМВ» з П'ятигорська^[4]. Команда боролася за виживання, мала коротку лаву запасних, і 6 листопада 2008 року через дискваліфікацію єдиного воротаря Розгон навіть був змушений виконувати роль голкіпера протягом усього матчу проти новоросійського «Чорноморця»^[5], в якому пропустив три голи.

З 2009 року виступав за «Львів», а взимку 2010 року повернувся до луцької «Волині»^[6], у якій після завершення сезону, влітку 2010 року, отримав статус вільного агента.

У серпні 2010 приєднався до друголігового ФК «Суми»^[7]. З 2011 року виступав за охтирський клуб «Нафтовик-Укрнафта».

Влітку 2012 року він приєднався до першолігового «Титану» (Армянськ), де провів наступний сезон, після чого став футболістом клубу «Арсенал-Київщина» з Білої Церкви, де грав до завершення кар'єри в 2015 році.

Тренерська кар'єра

По завершенні ігрової кар'єри тав головним тренером клубу «Арсенал-Київщина». 23 грудня 2015 року покинув посаду, увійшовши в тренерський штаб Сергія Літовченка у столичному нижчоліговому «Арсеналі» (Київ)^[8].

У 2017 році став помічником Романа Монарьова, головного тренера вищолігової кропивницької «Зірки». Після того як за підсумками сезону 2017/18 року «Зірка» вилетіла з елітного дивізіону, Монарьов був звільнений разом з усім тренерським штабом^[9].

Надалі Розгон повернувся до співпраці з Сергієм Літовченком, працюючи його асистентом у білоруському «Дніпрі» (Могильов), вірменському «Локомотиві» (Єреван) та нижчолігових українських клубах «Рубікон» (Київ) та «Олімпік» (Донецьк)^[10].

Досягнення

• Чемпіон Латвії (1): 1998