Розпрягайте, хлопці, коні

Розпрягайте, хлопці, коні  — українська народна пісня. Пісня відома у записах фольклористів починаючи з 19-го століття^[1]. В СРСР пісня стала широко відомою після виходу 1939 року на екрани фільму «Трактористи».

«Розпрягайте, хлопці, коні»
Пісня Думка, Ансамбль пісні і танцю Російської армії імені Олександра Александрова, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки, Кубанський козачий хор, Воплі Відоплясова, Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди, Явір (гурт), The Ukrainians і Акорд (квартет)
Випущено	1935
Жанр	народна пісня
Мова	українська мова
Цей твір у  Вікіджерелах

Історія

У 20-му столітті пісню записав і обробив фольклорист, хоровий диригент Дмитро Балацький^[2]. 1935 року вона була видана на грамплатівці у виконанні Державної заслуженої хорової капели "Думка" під керівництвом Нестора Городовенка^[3]. 1935 року у виконанні Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю Червоної армії під керівництвом О. В. Александрова^[4].

На думку українського фольклориста Леоніда Кауфмана^{[b 1]} народна пісня «Розпрягайте, хлопці, коні» була написана Дмитром Балацьким у 1918 році^[5]. Цю версію спростовував Андрій Кінько^{[b 2]}, доводячи, що пісня була відома в записах фольклористів ще у 19 столітті^[1]. Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки» наводить припущення дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький^[6][7].

З часом твір зазнав перекладу для військових оркестрів РСЧА, як то «Український марш» Чернецького, та ЗСУ. У 1970-ті роки став широковідомим варіант пісні у виконанні Кубанського козачого хору з приспівом «Маруся раз, два, три калина»^[8].

Похідні твори

З початком Першої світової війни В. О. Гіляровський написав текст «Марш Сибирского полка» (1915) на мелодію пісні «Розпрягайте, хлопці, коні». Пізніше та сама мелодія була використана в російській пісні часів громадянської війни «По долинам и по взгорьям»^[en][9].

Текст

Розпрягайте, хлопці, коні,
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений
В сад криниченьку копать.

Копав, копав криниченьку
У вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька
Рано вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.

Просив, просив відерочко -
Вона йому не дала,
Дарив, дарив їй колечко -
Вона його не взяла.

«Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
І з другою говорив».

«Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба».