«Розп'яття» для Вітторії Колонни

«„Розп'яття“ для Вітторії Колонни» (італ. Crocifissione per Vittoria Colonna) — це малюнок крейдою на папері (37x27 см), який приписується Мікеланджело Буонарроті. Малюнок датується приблизно 1545 роком і зберігається у Британському музеї в Лондоні.

«Розп'яття» для Вітторії Колонни

Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	1545
Висота:	37 см
Ширина:	27 см
Жанр:	релігійний живописd і ню
Зберігається:	Британський музей
Музей:	Британський музей

Історія

Мікеланджело познайомився з Вітторією Колонною близько 1538 року^[1]. Їхня жвава дружба сприяла допуску Мікеланджело до її соціальних кіл, і він познайомився з питаннями церковної реформи. Мікеланджело виконав для Колонни кілька картин у п'ятому десятилітті XVI століття. Усі вони зараз втрачені або мають суперечливу атрибуцію, але збереглося кілька ескізів і копій, зроблених учнями та шанувальниками Мікеланджело.

Окрім «П'єти», найвідомішим твором для Вітторії Колонни є «Розп'яття», цінний малюнок якого зберігся в Лондоні, але він не є загальноприйнятим як авторський, а також ескіз із зображенням скорбників у Луврі (олівець, 23x11 см). Картина за малюнком мала б бути виконана, і бути мініатюрною. Її можна прослідкувати у списку картин Боттарі в галереї Медічі в 1759—1760 роках, хоча, можливо, що це була копія так само втраченої роботи Алессандро Аллорі.

Зберігаються копії в Уффіці (у музеї Каза Буонарроті), у галереях Доріа-Памфілі (автор Марчелло Венусті) і Боргезе в Римі, в Неаполі та в Сокафедральному соборі в Логроньо в Іспанії (з певним пентіменто), у музеї дель Колле дель Дуомо у Вітербо. У порівнянні з лондонським малюнком, копії також зображують двох скорбників (Марію та святого Івана) і, у випадку з Вітербо (італ. Crocifissione di Viterbo) — також двох розбійників^[2].

Розп'яття у Вітербо стало предметом подальших досліджень, які дозволили висвітлити важливі стосунки через лист Вітторії Колонни (яка проживала у Вітербо кілька років) до Мікеланджело^[3].

Опис і стиль

Тема «Розп'яття» вирішена тут у дуже емоційній композиції, коли Христос наче постає з хреста обертальним рухом угору, отриманим через частковий поворот тулуба та стегон. Його молода і чуттєва постать, можливо, натякала на католицькі реформаторські теорії, які вбачали в жертві крові Христа єдиний шлях індивідуального спасіння.

По боках Христа є два скорботних ангела.

У «Життєписах» Вазарі малюнок згадано так: «Для неї[Вітторії Колонни] Мікеланджело намалював Оплакування Христа: тіло мертвого Христа на руках у Богородиці з двома ангелочками, річ предивна, і розп'ятого Христа, твір божественний»^[4].

Інші копії

• 
  Копія Марчелло Венусті
• 
  Копія Логроньо