Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Розріджена матриця
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Розріджена матриця — матриця, більша частина елементів якої є нулі. Матрицю, в якої більшість елементів не дорівнюють нулю називають щільною.
Немає єдиного визначення, яка кількість ненульових елементів має бути в матриці, щоб вона була розрідженою. Для матриці порядку n елементів кількість ненульових елементів:[1]
- є O(n). Таке визначення підходить хіба для теоретичного аналізу асимптотичних властивостей матричних алгоритмів.
- в кожному рядку не перевищує 10 в типовому випадку.
- обмежено , де .
Remove ads
Застосування
Величезні розріджені матриці часто виникають, наприклад, при чисельному розв’язуванні диференціальних рівнянь у частинних похідних.
Представлення у структурах даних
Зберігати цілу матрицю у пам'яті комп'ютера є неефективно по відношенню до пам'яті, тому є альтернативні способи збереження таких матриць.
Зберігання ненульових елементів
Одним з таких способів полягає в зберіганні ненульових елементів та їх координат. Цей спосіб є економний для пам'яті але для виконання дій з матрицями (додавання, множення) він є неефективний, оскільки кожного разу потрібно перебирати всі елементи для пошуку відповідного елемента.
Зберігання ненульових елементів зв'язаних вказівниками
У цьому способі збереження кожен ненульовий елемент зберігається у вигляді значення, номера рядка та стовпця і вказівника на наступний елемент в рядку і стовпці. Для цього методу збереження потрібно також зберігати рамку, яка складається з таких самих елементів, до якої ми будемо прив'язувати всі елементи вказівниками. Цей спосіб потребує більше пам'яті, але при цьому збільшується швидкість виконання дій над матрицями.
Remove ads
Бібліотеки програм
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads