Ройченко Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Ройченко (9 жовтня 1911, Хотінь, нині Сумська область — 5 жовтня 1943, Носівка Чернігівської області) — командир мінометної роти 1033-го стрілецького полку 280-ї стрілецької дивізії 60-ї армії Центрального фронту, старший лейтенант. Герой Радянського Союзу.

Ройченко Олександр Олександрович
Народження	9 жовтня 1911(1911-10-09)  Хотінь, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	5 жовтня 1943(1943-10-05) (31 рік)  Носівка, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис

Народився 9 жовтня 1911 року в селі Хотінь, нині селище міського типу Сумського району Сумської області, в сім'ї селянина. Брат чекіста, генерал-майора КДБ Альберта Діченка (1929—2017)^[1]. Українець. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював токарем на Сумському машинобудівному заводі імені М. В. Фрунзе.

У Внутрішніх військах ОГПУ СРСР з жовтня 1933 року. Служив в 114-му окремому дивізіоні, в 37-м і в 56-му полках НКВС. У 1937 році закінчив військове училище прикордонної та внутрішньої служби імені К. Є. Ворошилова. Служив помічником начальника, з вересня 1938 року — начальником прикордонної застави на Далекому Сході. У 1942 році служив в 50-му резервному полку військ НКВС.

Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. Воював на Брянському і Центральному фронтах. Командир мінометної роти 1033-го стрілецького полку, кандидат в члени ВКП(б) старший лейтенант Олександр Ройченко в складі штурмової групи 26 вересня 1943 року подолав Дніпро в районі села Страхолісся Чорнобильського району Київської області України. Мінометники сприяли стрілецьким підрозділам у захопленні плацдарму. 29 вересня брав участь у відбитті двох контратак противника і в атаці з розширення плацдарму. Старший лейтенант А. А. Ройченко був поранений в бою і доставлений до шпиталю в місті Носівка, де й помер 5 жовтня 1943. Похований там же в братській могилі на кладовищі по вулиці Княгині Ольги (колишній вулиці Гагаріна).

Відзнаки

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, старшому лейтенанту Ройченку Олександру Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу . Нагороджений орденом Леніна.

Пам'ять

В ПТУ № 2 в місті Суми, в селищі Хотінь встановлені бюсти Героя. На будівлях шкіл в селищі Хотінь і на будівлі цеху № 4 Сумського машинобудівного виробничого об'єднання імені М. В. Фрунзе встановлені меморіальні дошки. Його ім'ям названа вулиця в Носівці, а також носила ім'я піонерська дружина школи в рідному селі. В музеї бойової та трудової слави Сумського машинобудівного виробничого об'єднання імені М. В. Фрунзе, Сумському та Конотопському краєзнавчих музеях, в куточку бойової слави Хотеньской середньої школи зібрані матеріали, що розповідають про ратний шлях і подвиг офіцера. У місті Суми, на початку вулиці імені Героїв Сталінграда, створена алея Слави, де представлені портрети 39 Героїв Радянського Союзу, чия доля пов'язана з містом Суми та Сумським районом, серед яких і портрет Героя Радянського Союзу О. О. Ройченка. Його ім'я вибито на пам'ятному знаку «Прикордонникам усіх часів» в місті Суми.

Іменем Ройченка названо вулицю в Носівці.^[2]

Література

• Герої Вітчизни. Москва, 2004.
• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
• Гріченко І. Т., Головін Н. М. Подвиг. Харків: Прапор, 1983.
• Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. Київ, 1980.