Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Рокитський Володимир Георгійович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Володи́мир Гео́ргійович Роки́тський (нар. 28 травня 1956, Кишинев, Молдавська РСР — пом. 7 березня 2013) — колишній перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Генерал-полковник. Член РНБО (2012–2013).
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився в Кишиневі, де в 1950-х роках батьки Володимира створили сім'ю, певний час там жили й працювали. Батько родом з Київщини, поїхав до Молдови як молодий спеціаліст, здобувши в Києві вищу освіту в харчовій галузі. Мати — українка з Придністров'я. З шести років Володимир зростав на Київщині (м. Фастів), куди переїхала сім'я[1].
У 1974—1976 пройшов строкову службу у Збройних силах СРСР. Здобув вищу освіту на біологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (другу освіту — юридичну — здобуде згодом в Академії СБУ).
Деякий час був шкільним учителем, потім працював у міському комітеті комсомолу — другим секретарем.
У органах державної безпеки з 1984 року. Працював оперуповноваженим у Фастові, згодом очолив там міжрайвідділ, а відтак — у столиці, в Управлінні Служби безпеки України в Києві та Київській області. Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Очолював спецпідрозділи СБУ, у 2002 році став заступником начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.
З 1 квітня 2005[2] по 27 грудня 2006[3] та з 3 липня 2009[4] по 12 березня 2010[5] — начальник Управління Служби безпеки України в Закарпатській області.
З 12 березня 2010[6] — перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.
20 серпня 2010 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.[7]
З 19 січня 2012[8] по 3 лютого 2012[9] тимчасово виконував обов'язки Голови Служби безпеки України.
Від 20 січня 2012[10] до 18 січня 2013[11] — член РНБО.
27 червня 2012 року присвоєно військове звання генерал-полковника.[12]
5 липня 2012 звільнений з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.[13]
Помер 7 березня 2013 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Remove ads
Державні нагороди
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (2011), III ст. (2005)
- Медаль «За бездоганну службу» III ст. (19 березня 1997) — за бездоганну військову службу, забезпечення виконання завдань, покладених на Службу безпеки України[14]
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads