Рокитський Володимир Георгійович

Володи́мир Гео́ргійович Роки́тський (нар. 28 травня 1956, Кишинев, Молдавська РСР — пом. 7 березня 2013) — колишній перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Генерал-полковник. Член РНБО (2012–2013).

Рокитський Володимир Георгійович
Народився	28 травня 1956(1956-05-28)  Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Помер	7 березня 2013(2013-03-07) (56 років)  Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Військове звання	генерал-полковник
Нагороди

Життєпис

Народився в Кишиневі, де в 1950-х роках батьки Володимира створили сім'ю, певний час там жили й працювали. Батько родом з Київщини, поїхав до Молдови як молодий спеціаліст, здобувши в Києві вищу освіту в харчовій галузі. Мати — українка з Придністров'я. З шести років Володимир зростав на Київщині (м. Фастів), куди переїхала сім'я^[1].

У 1974—1976 пройшов строкову службу у Збройних силах СРСР. Здобув вищу освіту на біологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (другу освіту — юридичну — здобуде згодом в Академії СБУ).

Деякий час був шкільним учителем, потім працював у міському комітеті комсомолу — другим секретарем.

У органах державної безпеки з 1984 року. Працював оперуповноваженим у Фастові, згодом очолив там міжрайвідділ, а відтак — у столиці, в Управлінні Служби безпеки України в Києві та Київській області. Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Очолював спецпідрозділи СБУ, у 2002 році став заступником начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

З 1 квітня 2005^[2] по 27 грудня 2006^[3] та з 3 липня 2009^[4] по 12 березня 2010^[5] — начальник Управління Служби безпеки України в Закарпатській області.

З 12 березня 2010^[6] — перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.

20 серпня 2010 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.^[7]

З 19 січня 2012^[8] по 3 лютого 2012^[9] тимчасово виконував обов'язки Голови Служби безпеки України.

Від 20 січня 2012^[10] до 18 січня 2013^[11] — член РНБО.

27 червня 2012 року присвоєно військове звання генерал-полковника.^[12]

5 липня 2012 звільнений з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.^[13]

Могила Володимира Рокитського

Помер 7 березня 2013 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Державні нагороди

• Орден Богдана Хмельницького II ст. (2011), III ст. (2005)
• Медаль «За бездоганну службу» III ст. (19 березня 1997) — за бездоганну військову службу, забезпечення виконання завдань, покладених на Службу безпеки України^[14]