Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Роланд Вольфарт
німецький футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Роланд Вольфарт (нім. Roland Wohlfarth, нар. 11 січня 1963, Бохольт) — колишній німецький футболіст, що грав на позиції нападника. Молодіжний чемпіон світу (1981) та чемпіон Європи серед юніорів (1981). Дворазовий найкращий бомбардир Бундесліги (1989, 1991).
Виступав, зокрема, за «Баварію», з якою став п'ятиразовим чемпіоном ФРН, володарем Кубка ФРН та вдворазовим володарем Суперкубка ФРН. Також провів два матчі за національну збірну ФРН.
Remove ads
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду клубу «Дуйсбург», в якій провів три сезони, взявши участь у 71 матчі чемпіонату, в яких забив 39 голів. У 1984 році він став найкращим бомбардиром другої Бундесліги, забивши 30 голів у 35 матчах.
Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Баварії», до складу якої приєднався влітку 1984 року. Бомбардирові вдалося підтримати забивний темп і в «Баварії» — в списку найкращих голеадорів клубу він займає почесне третє місце, пропускаючи вперед лише Герда Мюллера і Карла-Гайнца Румменігге. На його рахунку 119 голів у 254 матчах за «Баварію». Двічі, Вольфарт ставав найкращим бомбардиром бундесліги — в сезонах 1988/89 (17 голів) і 1990/91 (21 гол).
Особливо значимим була здобуття першого тутулу. Сезон 1988-89 перебував на завершальній стадії, йшов 31-й тур, і «Баварія» грала в гостях у «Кельна». Цей матч був надзвичайно важливим — переможець фактично забезпечував собі чемпіонський титул. «Баварія» перемогла з рахунком 3:1 саме завдяки Вольфарту, який зробив хет-трик, забивши на 25, 85 і 89 хвилинах. В останньому турі нападник повторив своє досягнення, тричі засмутивши, цього разу, «Бохум». У підсумку «Баварія» здобула срібну «салатницю», а Роланд наздогнав за кількістю м'ячів «кельнця» Томаса Аллофса і зайняв разом з ним перше місце в списку бомбардирів[1].
Всього Вольфарт провів у клубі дев'ять сезонів, вигравши за цей час чемпіонат ФРН п'ять разів (1985, 1986, 1987, 1989, 1990), Кубок в 1986 році і Суперкубок в 1987 і 1990 роках, а також в 1987 році дійшов з командою до фіналу Кубка європейських чемпіонів.
У сезоні 1993/94 Вольфарт грав за французький «Сент-Етьєн», після чого повернувся в Німеччину, де виступав за «Бохум», «Лейпциг» та «Вупперталь».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі німецької Оберліги «Бохольт» з рідного міста, за яку недовго виступав протягом сезону 1999/00 років. У 2000 році, після перелому ноги, Вольфарт завершив ігрову кар'єру.
Remove ads
Виступи за збірні
У 1981 році у складі юнацької збірної ФРН (до 18 років) Вольфарт став чемпіоном Європи, а в складі молодіжної збірної (до 21 року) — чемпіоном світу і став найкращим бомбардиром турніру з 4 голами. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 5 голів.
За національну збірну ФРН Вольфарт зіграв у двох товариських матчах: 15 жовтня 1986 року проти збірної Іспанії (2:2) і 6 червня 1989 року проти збірної Ірландії (1:1).
Remove ads
Статистика виступів
Титули і досягнення
Командні
Чемпіон ФРН (5):
- Володар Кубка ФРН (1):
- Володар Суперкубка ФРН (2):
Збірні
- Переможець юнацького (U-18) чемпіонату Європи: 1981
- Переможець молодіжного (U-20) чемпіонату світу: 1981
Особисті
- Найкращий бомбардир Другої Бундесліги: 1983-84 (30 голів, разом з Емануелем Гюнтером)
- Найкращий бомбардир чемпіонату ФРН: 1988-89 (17 голів, разом з Томасом Аллофсом), 1990-91 (21 гол)
- Найкращий бомбардир Молодіжного чемпіонату світу: 1981 (4 голи, разом з Тахером Амером, Марком Куссасом і Ральфом Лозе).
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads