Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Романенко Олександр Хомич
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Романенко Олександр Хомич (1 серпня 1901 — 7 липня 1974) — Герой Радянського Союзу, учасник Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції під час Другої світової війни. Корпусний інженер 6-го гвардійського механізованого корпусу. Полковник. Кавалер ордену Червоної зірки.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Романенко Олександр Хомич народився 1 серпня 1901 року в с. Гармашівка Кантемирівського району Воронезької області у звичайній селянській родині.
У 1918 році у 17-річному віці добровільно йде у Червону армію та бере участь у Громадянській війні. З 1924 року стає членом КПРС. У 1929 році закінчив Московську військово-інженерну школу.
У 1942 році військовий інженер Олександр Романенко потрапив на фронт у 1942 році у складі 49-ї механізованої бригади.
Влітку 1943 року бригада у складі Шостого гвардійського механізованого корпусу вливається у Брянський фронт. Олександр Романенко особисто керував будівництвом 36 мостів і переправ для техніки, обладнано 17 спостережних і 19 командних пунктів для командира.
Бригада Олександра Романенка особливо відзначилась при визволенні Кам'янця-Подільського, коли змушена була вести тиждень бої в оточенні.
19 липня 1944 року майор Романенко був важко поранений і добу перебував на передовій, коли потрапив до шпиталю. Після повернення зі шпиталю уже підполковником, він організовує роботу інженерних частин Шостого гвардійського механізованого корпусу.[1]
За героїзм, проявлений у боях за Берлін, удостоєний звання Героя Радянського Союзу[2] (27.06.1945 р.) Було поставлено завдання — оточити місто Берлін спільно із частинами 1-го Білоруського фронту. Гвардії підполковник Романенко вміло організував роботу інженерних частин корпусу з будівництва переправ, мостів, розмінування шляхів. Незважаючи на запеклий вогонь противника, завдяки грамотному керівництву і особистому прикладу мужності та відваги, поставлене завдання було виконане і 24 квітня 6-ий гвардійський механізований корпус з'єднався з військами 1-го Білоруського фронту, тим самим завершивши оточення міста Берлін.
В боях по оточенню міста Берлін Командувачем армією було поставлено завдання корпусу обхідним маневром з південного заходу, з напряму Бранденбург — Потсдам оточити місто Берлін у взаємодії з частинами 1-го Білоруського фронту.
Виконання завдання ускладнювали велика кількість водних перешкод в напрямку дії корпусу. Противник наполегливо оборонявся, використовуючи кожен рубіж, підривав всі мости та переправи, мав заздалегідь підготовлені барикади, завали і мінування в населених пунктах, на дорогах і в дефіле.
Корпусний інженер гвардії підполковник Романенко Олександр Хомич правильно оцінив складну обстановку бою і з усіма інженерними силами та засобами корпусу вийшов в бойові порядки передових загонів і особисто керував будівництвом переправ, мостів, розмінуванням і розгородженням шляхів корпусу.
Продумане керівництво в поєднанні з особистою відвагою і героїзмом, виявленим т. Романенком під час керівництва на відповідальних ділянках напрямку під вогнем супротивника забезпечило злагоджену роботу саперів і стрімкість руху корпусу. Корпус 24 квітня 1945 року на північному заході від Потсдаму об'єднався з військами 1-го Білоруського фронту, тим самим завершивши оточення міста Берлін.
Т. Романенко завжди знаходиться в бойовому порядку передових наступальних частин і в бою є завжди прикладом організованості, мужності, відваги і героїзму. 11.02.1945 року в районі Нідер-Гроппа т. Романенко із загоном саперів і двома танками стрімко увірвався в тил супротивника і захопив міст через річку Бобер і, незважаючи на шалені атаки противника, утримав його.
18.04.1945 року під шквальним вогнем ворога здійснив розвідку ріки Шпреє, відшукав перехід для танків і забезпечив переправу частини корпусу.
За виявлену організованість, особисту мужність й наполегливість у виконанні поставлених завдань, гвардії підполковник Романенко заслуговує присвоєння звання «Герой Радянського Союзу».
Командир 6-го гвардійського механізованого Львівського червонопрапорного корпусу гвардії полковник Корецький.
- З нагородного листа до звання Героя Радянського Союзу (28 квітня 1945 року)[3]
Після закінчення війни жив та служив у Проскурові (нині Хмельницький). З 1953 року — полковник А. Ф. Романенко — у запасі.
Звання «Почесного громадянина міста Хмельницького» присвоєно рішенням першої сесії Хмельницької міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1969 року[4].
Помер у 1974 р.
Remove ads
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка»;
- два ордена Леніна;
- три ордени Червоного Прапора;
- орден Червоної Зірки;
- медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»;
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (9 травня 1945);
- ювілейна медаль «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (7 травня 1965);
- ювілейна медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ;
- ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» (26 грудня 1967).
Remove ads
Пам'ять
На Алеї Героїв Кантемирівського району встановлено бюст Героя (2005).[5]
Література
- Почесні громадяни міста Хмельницького: збірник / Хмельницька міська рада ; відп. за вип. Г. Мельник. — Хмельницький: Сторожук О. В., 2020—152 с.
- Почесні громадяни міста [Електронний ресурс] // Хмельницька міська рада. Виконавчий комітет: [офіц. вебсайт]. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу: http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=21:2009-09-16-07-24-17&catid=7:2009-09-04-07-04-10&Itemid=517 : (дата звернення 31.05.2013 р.). — Назва з екрану.
- Стати почесним може кожен // Всім. — 2011. — № 31. — 3 серпня. — С. 5.
- Документи на сайті «Подвиг народу»
- Край Кантемировский: Центрально-Черноземное книжное изд-во, 1995—106 с.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads