Романець Богдан Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романець.

Богда́н Степа́нович Романе́ць (4 березня 1939, c. Берлин, Бродський повіт, Тернопільське воєводство Польська Республіка — 21 грудня 2009, м. Львів) — український скульптор, доцент кафедри металу Львівської національної академії мистецтв. Заслужений художник Української РСР (1991).

Романець Богдан Степанович
Народився	4 березня 1939(1939-03-04) Берлин
Помер	21 грудня 2009(2009-12-21) (70 років) Львів
Громадянство	СРСР→ Україна
Жанр	скульптура
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Роки творчості	1967—2009
Працював у містах	Львів, Броди
Основні роботи	пам'ятник Т. Шевченку (Давидів, Броди)
Звання	Заслужений художник УРСР

Могила Богдана Романця на 36 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Життєпис

Народився 4 березня 1939 року у селі Берлин, Бродського повіту, Тернопільського воєводства, Польської Республіка (нині Золочівського району, Львівської області, України). Навчався у Бродівській середній школі № 1^[1]. 1968 року закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва^[2]. Працював доцентом кафедри металу Львівської національної академії мистецтв. Від 1997 року входив до складу журі фестивалю Залізний лев^[3].

Помер 21 грудня 2009 року у Львові та похований на Личаківському цвинтарі (поле № 36).

Творчість

Монументальна і монументально-декоративна скульптура

• Пам'ятник радянським солдатам, партизанам і підпільникам, загиблим у Другій світовій війні (Камінь-Каширський, 1969, співавтори архітектор Анатолій Консулов, скульптор Дмитро Крвавич)^[4].
• Пам'ятник на місці бою радянських військ з німецько-фашистськими загарбниками (Колтівський коридор) (Колтів, при трасі Золочів—Броди, 1980, співавтори скульптор Ярослав Мотика, архітектор Б. Михайлиха). Належить до пам'яток історії Золочівського району під охоронним № 44д.
• Декоративно-паркова скульптура «Мавка» (1971, карбована мідь, 62×120×56)^[5][2].
• Оформлення кав'ярні «Кентавр» (1973, Львів; автор стінопису Володимир Патик).
• Оформлення ресторану «Старе місто» (Харків, 1975).
• Оформлення бару «Театральний» (Львів, 1979)^[2].
• «Звенигороду — 900», декоративна композиція (с. Звенигород, 1987).
• Меморіальна таблиця на будівлі Бродівської гімназії (1987)^[1].
• Пам'ятник видатним учням і викладачам Бродівської гімназії (Броди, жовтень 1986)^[6].
• «1000-ліття міста Володимира-Волинського», декоративна композиція.
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку в с. Давидові (1989).
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку в с. Межинці (1991).
• Пам'ятники Т. Г. Шевченку та жертвам більшовицьких репресій (Броди, 1993).

• Галерея робіт Богдана Романця
• 
  Гротесковий кентавр-п'яниця на вул. Краківській у Львові
• 
  Пам'ятник видатним учням і викладачам Бродівської гімназії
• 
  Пам'ятник Т. Г. Шевченку у Бродах
• 
  Пам'ятник жертвам більшовицьких репресій у Бродах

Станкова скульптура

• «Дівчина з виноградом» (1967, тонований гіпс, 90×30×20)^[7].
• «Дівчина з калиною» (1968, тонований гіпс, 45×25×30)^[7].
• Меморіальна таблиця для музею В. Гнатюка (1969, метал, 60×90×10)^[7].
• «Заклик революції» (1969, бетон, 108×72×40)^[8].
• «Портрет Лесі Українки» (1970)^[9].
• «Г. Сковорода» (1972)^[2].
• «Юність», рельєф (1975, бронза, 80×70)^[8].
• «Художник» (1975, тонований гіпс, 110×80×80)^[8][2].
• «Присвячено жертвам фашизму» (1977, тонований гіпс, 84×54×18)^[5].
• «Портрет дружини» (1977, тонований гіпс, 60×38×30)^[5][2].
• «Щаслива усмішка» (1977, шамот, 57×53×30)^[5].
• «Ранок 22 червня 1941 р.» (1978, тонований гіпс, 96×78×16)^[10].
• «Спогад дитинства» (1978, тонований гіпс, 100×74×20)^[8].
• «Львівсько-Сандомирська операція. Маршали І. С. Конєв і П. С. Рибалко» (1978, тонований гіпс, 116×103×70)^[10].
• «Твердиня» (1982, залізо, мідь, тонований гіпс, 180×55×55)^[11].
• «Каменяр» (1986, тонований гіпс, 90×56×38)^[12].
• «Саркофаг України».