Роменський пересувний робітничо-селянський театр

Роменський пересувний робітничо-селянський театр імені Ганни Затиркевич-Карпинської — напівпрофесійний театральний колектив, що діяв у округовому центрі місті Ромни у період 1925—1930 років.

Роменський пересувний робітничо-селянський театр
Панас Саксаганський з трупою Роменського театру. 1920 рік.
Шаблон:Театр: повідомлення попереднього перегляду: відсутні географічні координати, будь-ласка додайте їх на Вікідані.
Країна	СРСР
Місто	Ромни
Тип	трупа
Відкрито	1925
Ідентифікатори і посилання

Історія та творчий склад

Театральний колектив було засновано в Ромнах у грудні 1925 року. Від 1926 року театр носив ім'я Г. П. Затиркевич-Карпинської. У 1930 припинив свою діяльність.

Відновлював свою роботу театр в роки німецько-радянської війни після звільнення від комуністів та в перші після воєнні роки (1941—1946 роки)^[1][2].

У 1947 році переведений у Єнакієве — відомий у цей час як Єнакіївський український драматичний театр. У 1948 році об'єднаний з Артемівським драмтеатром.

Творчий склад

Головна категорія: Персоналії:Роменський пересувний робітничо-селянський театр

У театрі працювали:

• головний режисер — Іван Кавалерідзе; режисери: Микола Богданович^[3], Марко Петлішенко, Олексій Ходимчук, Юрій Григоренко;
• актори: Василь Яременко^[3], Іван Бровченко, Ірина Воликівська, Є. Твердохліб, Єлизавета Хуторна, Степан Шкурат, К. Богданович, В. Горбенко, Клавдія Кермель, Н. Омельченко, О. Семененко;
• диригент Андрій Воликівський.

Репертуар

У репертуарі театру були вистави:

• «Гайдамаки» (в інсценізації Леся Курбаса), «Назар Стодоля»^[3] за Тарасом Шевченком;
• «Розумний і дурень» Івана Карпенка-Карого^[3];
• «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського^[3];
• «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Невольник» Марка Кропивницького^[3];
• «За двома зайцями», «Зимовий вечір»^[3] Михайла Старицького;
• «Земля» Спиридона Черкасенка^[3];
• «У пущі», «Лісова пісня» Лесі Українки;
• «Катерина» Миколи Аркаса;
• «Не співайте, півні» Степана Васильченка;
• «97», «Комуна в степах» Миколи Куліша;
• «Родина щіткарів» Мирослава Ірчана;
• «Рожеве павутиння» Якова Мамонтова;
• «Ревізор» Миколи Гоголя;
• «Влада темряви» Льва Толстого;
• «Овеча криниця» Лопе де Вега;
• «Розбійники» Фрідріха Шиллера.