Ропенка

Ропенька пол. Ropienka) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 710 осіб (2011^[1]).

Село Ропенка пол. Ropienka Координати 49°32′00″ пн. ш. 22°31′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Бещадський повіт Гміна Устрики-Долішні Перша згадка 1513 Населення 710 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 13 Поштовий індекс 38-711 Автомобільний код RBI SIMC 0358339 GeoNames 760337 OSM ↑1748163 ·R (Устрики-Долішні) Ропенка Ропенка (Польща) Ропенка Ропенка (Підкарпатське воєводство)  Ропенка у Вікісховищі

Розташування

Ропенька знаходиться за 13 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 67 км на північний захід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 10 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

Історія

Вперше зустрічається в документі 1513 року.^[2] Село було шляхецької власності Петра Кміти Собенського, закріпачене за волоським правом. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руського воєводства.

За податковим реєстром 1589 р. село належало Тарлу, були 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі, млин і піп (отже, вже була церква).^[3]

У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. Село є одним з найдавніших у світі осередків добування нафти, копальні ропи нафтової існували тут вже в 1884 і спричинили приплив до села поляків. У 1888 році село поділялося на Горішню і Долішню частини, належало до Ліського повіту, нараховувалось 81 будинок у селі і 5 у фільварку, 585 мешканців (516 греко-католиків, 38 римо-католиків і 31 юдей), греко-католики належали до парафії Ванькова Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. було адміністративним центром ґміни Ропєнка. На 01.01.1939 в селі було 1130 жителів, з них 810 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 240 поляків (працівники копальні нафти), 40 євреїв і 10 німців^[4].

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області^[5]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)^[6]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване^[7] на понімецькі землі. В хати українців поселено поляків.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	344	55	248	41
Жінки	366	61	217	88
Разом	710	116	465	129

Дерев'яна церква Різдва Пр. Богородиці

В селі була греко-католицька філіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1808 року побудови. Належала до парафії Ванькова Ліського деканату УГКЦ Перемишльської єпархії.

У повоєнний час церква розібрана, перевезена в село Ванькова і в 1986 р. там з неї зведений костел.

Постаті

• Іван Волянський (*1926 - †1947) - вояк УПА, вбитий польськими комуністами в таборі Явожно.