Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Московсько-польська війна (1577—1582)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Московсько-польська війна (1577—1582[1]) — завершальна частина Лівонської війни, в період між 1577 і 1582 роком. Війська Речі Посполитої під командуванням короля польського та великого князя литовського Стефана Баторія успішно діяли проти армії Івана Грозного у боротьбі за Задвінське герцогство та Полоцьк. Московські війська були витіснені з Лівонії ще до укладання Ям-Запольського світу.
Remove ads
Військові дії
Узагальнити
Перспектива
Вступивши за активної підтримки турків (1576) на престол Речі Посполитої Стефан Баторій перейшов у наступ, зайняв Венден (1578), проте московським військам вдалося взяти Оберпаллен і осадити Венден. Московські війська були розбиті під Венденом 21.10.1578 р. Сапегою і Бойє. Московити втратили Полоцьк (1579), Сокіл, Веліж, Усвят, Великі Луки. У взятих фортець поляки і литовці повністю знищували московські гарнізони[2]. Польські та литовські загони розоряли Смоленщину, Сіверську землю, Рязанщину, південний захід Новгородчини, грабували московські землі аж до верхів'їв Волги. Зроблені ними спустошення нагадували найгірші татарські набіги. Литовський воєвода Філон Кміта з Орші спалив у західних московських землях 2000 сіл і захопив величезний полон. Литовські магнати Острозькі та Вишневецькі за допомогою легких кінних загонів пограбували Чернігівщину. Кіннота шляхтича Яна Соломерецького розорила околиці Ярославля.
У лютому 1581 р. литовці спалили Стару Руссу[3].
У 1581 польсько-литовське військо обложило Псков, маючи намір у разі успіху йти на Новгород Великий та Москву.
Оборона Пскова в 1581–1582 гарнізоном і населенням міста визначила сприятливіший результат війни для Московського царства: невдача під Псковом змусила Стефана Баторія піти на мирні переговори.
Remove ads
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads