Рудий Віктор Володимирович

Віктор Володимирович Рудий (нар. 11 лютого 1962, Житомир, УРСР) — радянський та Український футболіст, універсал.

Віктор Рудий
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Володимирович Рудий
Народження	11 лютого 1962(1962-02-11) (63 роки)
	Житомир, УРСР
Зріст	176 см
Вага	71 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	універсал
Юнацькі клуби
	ДЮСШ (Чернігів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980—1983 «Десна» 160 (21) 1984 «Металург» (З) 12 (0) 1985—1989 «Нива» (В) 175 (28) 1989—1990 «Десна» 61 (5) 1991 «Нафтовик» (Ох) 1 (0) 1991 «Буковина» 3 (0) 1992—1993 «Текстильник» (Чернігів) (амат.) 1993 «Нива» (В) 2 (0) 1994 «Десна» 9 (0) 1994—1995 «Торпедо» (Мг) 43 (4) 1996 «Рось» (БЦ) 17 (2) 1996—1997 «Хапоель» (Аш) ? (0) 1997—1999 «Десна» 39 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рудий.

Життєпис

Вихованець ДЮСШ Чернігова, тренери — Мирослав Мандрик^[1] та Юхим Школьников^[2]. З 1980 року виступав на дорослому рівні за чернігівську «Десну» в другій лізі СРСР. У 1982 році став срібним призером чемпіонату Української РСР серед команд другої ліги. У 1984 році перейшов до запорізького «Металурга», який грав у першій лізі, але провів 12 матчів, у всіх випадках виходив виключно на заміни. У 1985 році перейшов у вінницьку «Ниву», провів у її складі чотири з половиною сезони, зіграв 175 матчів у другій лізі. Влітку 1989 року на час повернувся в «Десну», яка виступала у другій, а потім — у другій нижчій лізі. В останньому сезоні першості СРСР грав у другій нижчій лізі за «Нафтовик» (Охтирка) і в першій лізі за «Буковину» (Чернівці), але ніде не зміг закріпитися.

Після розпаду СРСР деякий час грав в аматорських змаганнях в Чернігові. Влітку 1993 року перейшов у вінницьку «Ниву» і зіграв 2 матчі у вищій лізі України. Дебютний матч у турнірі провів 8 серпня 1993 року проти запорізького «Торпедо», замінивши на 76-й хвилині Віктора Будника^[3]. На початку 1994 року повернувся до «Десни», яка грала в першій лізі і фінішувала у вище вказаному турнірі в сезоні 1993/94 років останньою.

Влітку 1994 року перейшов у білоруський клуб «Торпедо» (Могильов) і провів в ньому півтора роки, зіграв 43 матчі та відзначився 4 голами у вищій лізі Білорусі. Фіналіст Кубку Білорусі 1994/95.

В останні роки кар'єри грав у другій лізі України за «Рось» (Біла Церква) і в одній з нижчих ліг Ізраїлю за «Хапоель» (Ашкелон). Навесні 1997 року повернувся в чернігівську «Десну» і в сезоні 1996/97 років став переможцем зонального турніру другої ліги, потім два сезони виступав у першій лізі, з якої його клуб в 1999 році знову вилетів. У проміжках між іграми за «Десну» грав також за аматорські команди Чернігова. Останні матчі на професіональному рівні провів у 37-річному віці.

Всього за «Десну» зіграв 269 матчів у першості СРСР і України, станом на кінець 2010-х років входив в десятку найкращих гравців клубу за кількістю зіграних матчів. У першостях всіх країн на рівні професіоналів (майстрів) зіграв понад 520 матчів, з них у вищих лігах України та Білорусії — 45 поєдинків.

Досягнення

• Кубок Білорусі
  • Фіналіст (1): 1994/95

• Чемпіонат УРСР
  • Срібний призер (1): 1982

• Друга ліга України
  • Чемпіон (1): 1996/97 (зональний турнір)