Рункошів - Wikiwand

Ру́нкошів — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Коротка інформація село Рункошів, Основні дані ...

село Рункошів

Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Староушицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68020270120036749
Основні дані
Засноване	1431
Населення	552 (станом на 01.01.2010)
Площа	2,205 км²
Густота населення	280,27 осіб/км²
Поштовий індекс	32382
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°39′21″ пн. ш. 27°0′23″ сх. д.
Відстань до обласного центру	100 км
Відстань до районного центру	38 км


Місцева влада
Адреса ради	32337, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Грушка
Карта
Рункошів
Рункошів
Мапа

Рункошів у Вікісховищі

Remove ads

Назва

Назва села спочатку мала літеру «м» — «Румкошів». За свідченнями деяких науковців, «румкош» означало курінь, невеличку хату. Інші кажуть, що назва походить від людей, які тут заселилися — Римко, Румко. Селяни ж пов'язують назву своєї батьківщини із давнім заняттям вівчарством, мовляв раніше жителі тримали багато овець, а руно продавали. Тож назва Рункошів походить від назви «руно». Яка з цих версій істинна — важко сказати.

Remove ads

Географія

Подільське село Рункошів розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 38 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Територія села на сході примикає до села Чабанівка, а на півдні, до Грушки. Біля села протікає річка Жван та проходить автошлях територіального значення Т 2303, який перетинається з автошляхом Т 2317.

Клімат

Рункошів розташований у межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Remove ads

Історія

Узагальнити

Перспектива

У 1431 році село під іменем «Румкошевці» дароване було польським королем Владиславом деякому Якову з Ячка.^[1]

Надалі частина поселення стала королівським маєтком, друга належала приватним власникам. Відтак одна частина отримала назву Великий Рункошів, інша — Малий Рункошів, перетворившись в окремі населені пункти.

У пізніші роки відійшло до генерала Вітте, далі до Карашевичів, а інша — приватна частина спочатку Миколаю Вольському, а далі Петру Маковецькому, Йозефу Гумецькому, генералу Бистромову з 1807 року, Альбіону Когутовському.

Сільська церква Покрови збудована у 1777 році — дерев'яна, у 1901 році була ветхою.

У 1905 році Рункошевом володів поміщик Токаржевський-Карашевич. На той час у селі нараховувалося 292 двори та майже півтори тисячі жителів.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

У 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

З 1925 до 1954 роках діяла Великорункошівська сільська рада, два колгоспи то об'єднувалися, то роз'єднувалися, то приєднувалися до сусідньої Грушки. Довгий час Рункошів входив до складу Грушківської сільської ради.

В 1960 році село Рункошів включено села Великий та Малий Рункошів, Яр-Рункошівський.^[2]

З 1991 року в складі незалежної України. Дитсадок зачинили на початку в 1991 році, згодом, аби приміщення не розвалилося, його віддали громаді під церкву. В іншій частині села збудована капличка.

Початкова школа закрита в 2008 році.

7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.^[3]

Колишній орган місцевого самоуправління — Грушківська сільська рада.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 612 осіб.^[4]

У 2015 році населення становило 552 особи (з 289 дворів).

У 2023 році селі проживало 422 особи, населення села скоротилось на 31,05 % порівняно зі 2001 роком.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Remove ads

Відомі люди

Уродженці

Врублевський Микола Євтихійович (1897—1918) — народний секретар народної освіти в радянському уряді України (у березні — квітні 1918 року). Наймолодший міністр в історії України.
Кузьмінський Станіслав Петрович — старший солдат ОПБ. 2014 році добровольцем пішов боронити цілісність України. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні»^[5]. Загинув в боях з агресором.
Ляшенко Анатолій Федорович (26.05.1940 — 03.04.2023) — народився в селі Рункошів, Хмельницької області. Мати була вчителькою початкових класів, батько загинув на фронті. Після закінчення школи переїхав у Чернівці, навчався в Чернівецькому національному університеті на фізико-математичному факультеті. Пізніше працював у Запоріжжі та Києві на виробництвах діодів та транзисторів. У 1961 році брав безпосередню участь в отриманні першого в Україні кремнієвого транзистора П701. Був головним інженером підприємства «Гравітон». Також став кандидатом фізико-математичних (технічних наук), доцентом в ЧТЕІ КНТУ. Став одним із авторів видання «Оптимізація витрат підприємства на основі системно-орієнтованого управління ними» (на прикладі ПрАТ «Імпульс»).

Проживали, перебували

Григорій Голоскевич — український мовознавець, громадський діяч, член Української Центральної Ради, укладач «Правописного словника», автор праць з діалектології Поділля, репресований більшовицькою владою. У 1888 році проживав у селі Рункошів.

Remove ads