Рупрехт I (курфюрст Пфальцу)

Рупрехт I Червоний (нім. Ruprecht der Rote; 9 червня 1309(13090609) — 16 лютого 1390) — пфальцграф Рейнський з 1353 року.

Рупрехт I
Пфальцграф Рупрехт I і його дружини
курфюрст Пфальца
Правління	1356—1390
Наступник	Рупрехт II
Біографічні дані
Народження	9 червня 1309(13090609) Вольфратсгаузен
Смерть	16 лютого 1390 Нойштадт
Поховання	Stiftskirche Нойштадт
Дружина	1-ша Єлизавета Намюрська, 2-га Беатриса Юліх-Бергська
Династія	Віттельсбахи
Батько	Рудольф I
Мати	Мехтільд фон Нассау
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Рупрехт.

Життєпис

Син герцога Верхньої Баварії Рудольфа I з династії Віттельсбахов і Мехтільд фон Нассау, дочки німецького короля Адольфа.

Коли батько помер, Рупрехту було всього 10 років, і він разом з братами Адольфом (пом.1327) і Рудольфом II перебував під опікою графа Йоганна Нассауського.

Скориставшись малоліттям племінників, їх володіння захопив дядько — імператор Людвіг IV. І тільки в 1329 році був укладений Договір в Павії, згідно з яким Пфальц ставав самостійним князівством і передавався Рупрехту I, Рудольфу II і їх племіннику (сину Адольфа) Рупрехту Молодшому.

Рупрехт I в 1353 році успадкував володіння брата — Рудольфа II. Золота Булла 1356 року наділила його правами курфюрста — виборщика імператорів.

В 1386 році Рупрехт заснував Гейдельберзький університет, який став третім за рахунком в Священної Римської імперії.

Рупрехт Пфальцький був одружений двічі: перший раз на графині Єлизаветі Намюрскій^[de], другий раз на Беатрисі Юліх-Бергській^[de]. Ні в одному шлюбі дітей не було.

Рупрехту I успадковував його племінник — Рупрехт II.

Джерела

• Volker Rödel. Ruprecht I., der Altere. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2005, Band 22, S. 288 f. (Digitalisat).
• Jakob Wille. Ruprecht I. // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1889, Band 29, S. 731–737.
• Ruprecht I. der Stifter der Heidelberger Universität. Universität Heidelberg, 1786, ohne Autorenangabe; (Digitalansicht)