Русько-ятвязькі війни

Ру́сько-ятвя́зькі війни — війни між ятвягами і руськими (київськими і волинськими) князями у Х — ХІІІ ст. Складова протистояння балтських народів руській експансії на заході.

Русько-ятвязькі війни
Дата: Х—ХІІІ ст. Місце: Ятвягія, Волинь Результат: часткове завоювання ятвязьких земель
Сторони
Русь Київщина Волинь Руське королівство	Ятвяги Литовці

Війни

• Від кінця Х ст. ятвяги стали об’єктом агресії київських князів^[1]. Головним мотивом цих акцій, слід думати, була необхідність захистити від ятвязьких набігів західні регіони Київської Русі^[1].
• 983 — переможний похід київського князя Володимира Святославича проти ятвягів^[2][3].
• 1038 — переможний похід київського князя Ярослава Мудрого проти ятвягів^[4]. Ймовірно тоді було захоплено ятвязьку столицю — Дорогичин. Полонених ятвягів розселини на Волині, в околицях сучасного Звягелю (насипи цих курганів мають кам'яні елементи, що нетипово для так званих слов'янських поховальних пам'яток)^[1].

Надалі ятвяги фігурують у руських літописах як супротивники Волинського князівства^[1].

• 1112 — володимирський князь Ярослав Святополчич здійснив похід проти ятвягів^[5].
• 1196 — володимирський князь Роман Мстиславич у відповідь на набіги ятвягів здійснив проти них успішний зимовий похід^[6].
• 1200-ті — ятвяги у союзі з литвою спустошили Червенську землю^[1].
• Конфлікти з ятвягами були одним із напрямів воєнної активності руських князів Данила і Василька Романовичів. На початку їхнього правління позиція князів була радше захисною і зводилася до відносно успішної відсічі набігам ятвягів на Волинь^[1]. Однак поступове підсилення тиску ятвягів на кордони князівства змусило змінювати стратегію. Протягом 2-ї пол. 1240-х — серед. 1250-х рр. Данило за підтримки мазовецького і краківського князів здійснив кілька переможних походів углиб території ятвягів та примусив їх до сплати данини^[1]. Останні конфлікти між руськими князями та ятвягами згадуються вже за галицького князя Лева Даниловича^[1].