Рязановський Микола Валентинович

Микола Валентинович Рязановський (рос. Николай Валентинович Рязановский — 21 грудня 1923, Харбін — 14 травня 2011 Окленд, Каліфорнія) — визначний американський історик-славіст, професор Каліфорнійського університету, релігійний діяч російської еміграції в США.

Рязановський Микола Валентинович
Народився	21 грудня 1923(1923-12-21)[1]  Харбін, Eastern Provinces Special Regiond, Бейянський уряд[2][3]
Помер	14 травня 2011(2011-05-14)[4][1] (87 років)  Окленд, Каліфорнія, США[5]
Місце проживання	Окленд
Країна	США
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет Орегонський університет Колледж Святого Іоанна[6]
Галузь	історія[7]
Заклад	Університет Каліфорнії (Берклі)
Вчителі	Карпович Михайло Михайловичd
Членство	Американська академія мистецтв і наук[8]
Батько	Рязановський Валентин Олександровичd
Мати	Ніна Федорова
Нагороди	ґрант Ґуґґенгайма стипендія Родса (1947)

Біографія

Народився в еміграції, в родині видного російського правознавця, історика і культуролога Валентина Олександровича Рязановського (1884—1968) та його дружини — письменниці Антоніни Рязановської. В 1938 приїхав з батьками до США. Історичну освіту (ступінь бакалавра) одержав в 1942 в Університеті Орегону. В 1943 одержав американське громадянство. В 1943—1945 роках брав участь у другій світовій війні — був фронтовим розвідником армії США під час Арденнської операції на Західному фронті.

В 1946 демобілізувався в чині лейтенанта і продовжив освіту — здобув ступінь магістра в Гарвардському університеті (1947). Там само в аспірантурі був учнем М. М. Карповича. Захистив дисертацію (Ph.D.) в Оксфордському університеті (1949), тема — російське Слов'янофільство XIX століття. Повернувшись до США, став професором історичного факультету Університету штату Айова, де викладав 8 років.

З 1957 г. професор європейської історії Університету Каліфорнії у Берклі.

Наукові праці в галузі російської історії — від Київської Русі (X століття) і до кінця XX століття. Центр його наукових інтересів — епоха царювання Миколи I-го та історія інтелігенції XIX століття.

По його підручнику «Історія Росії», (перше видання вийшло у світ в 1963 році, потім багаторазово перевидавалось) вчилось не одне покоління американських студентів.

Наукова та громадська діяльність

• Президент Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням (1973—1977)
• член Американської академії мистецтв і наук (з 1987)
• піклувальник Національної ради з радянських та східноєвропейських досліджень
• тісно співпрацював з Вищим Духовним Союзом в Берклі, був одним із засновників його Православного інституту ім. патріарха Афінагора І, член інститутської ради (1986—2005)

Нагороди та премії

• медаль «Бронзова Зірка» (за участь у війні).
• 1993 — премія «За видатний вклад в слов'янські дослідження» Американської Асоціації сприяння слов'янським дослідженням.
• гранти фундацій Фулбрайта та Гугенхайма.

Вибрані наукові праці

• Russia and the West in the Teaching of the Slavophils. — Harvard, 1952. 244 p.
• Nicholas I and the Official Nationality in Russia. — University of California, 1959. 296 p.
• A History of Russia. — New York, 1963. 711 p.
• The Emergence Of Eurasianism, «California Slavic Studies» 4 (1967)
• The Teaching of Charles Fourier. — University of California, 1969. 256 p.
• A Parting of Ways. Government and the Educated People in Russia 1801—1855, Oxford 1976.

Сім'я

• брат: Олександр Валентинович Рязановський (нар.1928) — професор історії Пенсильванського та Гарвардського університетів, фахівець з історії Київської Русі та середньовічного книгознавства.
• дружина: Арлене Рязановська (народжена Шлегель).
• діти: Джон, Ніколас, Марія.