Різдвяни (Тернопільський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Різдвяни.

Різдвя́ни (у 1965–1990 — Світанок^[2]) — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Різдвянської сільської ради, якій було підпорядковано с. Зубів.

село Різдвяни
Герб Різдвян (Тернопільський район) Прапор Різдвян (Тернопільський район)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040290160024973
Основні дані
Перша згадка	1564
Населення	▼500[1]
Площа	2,244 км²
Густота населення	276.29 осіб/км²
Поштовий індекс	48127
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°19′20″ пн. ш. 25°36′43″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	350 м
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	6 км
Місцева влада
Адреса ради	48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Різдвяни
Різдвяни
Мапа
Різдвяни у Вікісховищі

Дорожній знак при в'їзді в село

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887, ПЦУ)

Каплиця

Клуб

Географія

Розташоване між двома горбами на берегах р. Тюха (басейн Дністра), за 7 км від міста Теребовлі і 5 км від найближчої залізничної станції Микулинці–Струсів. Географічні координати: 49° 19’ північної широти 25° 37’ східної довготи. Територія — 2,83 кв. км. Дворів — 210.

Топоніміка

Назва села утворена від катойконіма різдвяни, тобто «прихожани церкви Різдва Христового або Різдва Пресвятої Богородиці»^[3].

У 1964—1992 роках село називалося Світанок.

Історія

Гурток дівчат доросту при читальні «Просвіта»

Перша письмова згадка — 1410 р.

1880 р. в селі проживало 1187 осіб; велика земельна власність належала Володимирові Баворовському; функціонувала початкова школа. 1902 р. велика земельна власність належала Йозефові Голуховському.

У 1907 р. збудувано читальню «Просвіти», при ній діяли драматичний і хоровий гуртки, бібліотека; в читальні була зала зі сценою для вистав. Діяли філії товариств «Січ», «Сільський господар» та інших. Під час канікул студенти з Тернопільської гімназії пожвавлювали культурно-освітню працю в читальні, влаштовували цікаві святкування, зібрання, віча. Польській владі не подобалося зростання українських молодіжних організацій, тому в 1931 р. вона заборонила їх діяльність.

В УСС воювали Микола Гардецький, Олекса Заблоцький, Микола Кухарський, Іван Миськів, Степан Петрикевич, Іван Сірий, Юрій Скоренький. В УГА — Василь Бейгер, Григорій Дембіцький, Теодор Кобильник, Петро Цісик; майже всі вони були активними членами товариства «Просвіта», Повітового союзу кооператив. Михайло Костюк (нар. 1896) був інтернований у таборі в Йозефові (Чехословаччина).

У 1919–1920 рр. село захопила епідемія тифу. 1921 р. в Різдвянах заснували кооперативу, де, крім споживчих товарів, продавали вироби промисловців.

Від вересня 1939 р. Різдвяни — під радянською владою. 6 липня 1941 р. до 24 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. 2 січня 1944 р. німецькі війська за доносом поляків оточили села Бернадівка, Варваринці, Різдвяни і Струсів (усі — Тернопільського району), зігнали до струсівської читальні «Просвіти» близько 600 осіб, із них 25 українців розстріляли (у т. ч. 9 мешканців Різдвян; 8 — із політичних мотивів, П. Гарасимовича — за переховування єврейки з дитиною). Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули 23 особи, 25 пропали безвісти, подальша доля 1 особи невідома.

Мешканці вулиці Спортивної понад 1,5 року добивалися від сільської ради перейменування вулиці на Героїв Небесної сотні^[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[6].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610863, розташована у приміщенні клубу.

Результати

• зареєстровано 399 виборців, явка 55,14%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,88%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 10,96%, за «Європейську Солідарність» — 10,05%.^[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роман Василіцький (Об'єднання «Самопоміч») — 36,62%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 12,68%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 11,27%^[8].

Релігія

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887, відновлена 2008, ПЦУ);
• церква Покрови Пресвятої Богородиці (2010, УГКЦ)

  

  Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2010, УГКЦ)

Символіка

Герб

Затверджений рішенням сесії сільської ради^[9]. Автор — А. Гречило.

У синьому полі золота 8-променева зірка, під нею три такі ж корони, дві над одною. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.

Пам'ятники

• споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1982, архітектор Іван Осадчук), УСС (1991 р.), Тарасові Шевченку (1992, архітектор Тадей Гондович), муровану символічну могилу з плитою у вигляді тризуба Борцям за волю України (2005);
• є три хрести: на честь скасування панщини (відновлено 1992), до 3-ї річниці Незалежності України (1994), на честь 2000-річчя Різдва Христового (2000), «фіґура» Матері Божої (1993).

Соціальна сфера

Після другого приходу радянської влади почалася нова хвиля масових арештів «ворогів народу»; через спротив організації колгоспу селян родинами вивозили до Сибіру. 1949 р. був примусово організований колгосп. Нині селянські паї орендують Агрофірма «Дружба» і «Теркон-Агро».

Працюють загальноосвітня школа I–II ступенів, дитячий садок «Сонечко», клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, два торгових заклади.

Населення

Чисельність населення, осіб
1880	2007	2014
1187	603	535

Мікротопоніми

• поле Кальна Долина^[10].

Поширені прізвища

Бейгер, Борис, Ворона, Гарасимович, Господарець, Китайгородський, Концур, Липницький, Мацейко, Новосад, Сірий, Скоренький, Скорницький, Фенц, Цісик, Войтович^[10].

У метричних книгах XVIII-ХІХ ст. фігурують також прізвища: Бойко, Великанович, Возний, Волович, Гайдаш, Гречило, Древницький, Камінський, Кардаш, Карпів, Крих, Матвіїшин, Мельник, Миськів та інші.

Відомі люди

Народилися

• Романець Руслан Володимирович (1995—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Володимир Руснак (нар. 1946) — комбайнер, громадський діяч.

Працювали

• Дмитро Великанович (1886–1940) — педагог, громадсько-політичний діяч, посол до австрійського парламенту.
• Сергій Ємельянчук - Заслужений лікар Украіни (1995 завідувач Фельдшерсько-акушерського пункту с.Різдвяни)

Проживали

• Юрій Мелимука (1932–2013) — господарник, громадський діяч.