Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Рінгеріке (комуна)
комуна у фюльке Бускеру, Норвегія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Рінгеріке — комуна у фюльке Бускеру у Норвегії. Це частина традиційного району Рінгеріке. Адміністративний центр комуни — місто Генефосс.
Комуну Рінгеріке утворено 1 січня 1964 року після злиття міста Генефосс і сільських комун Голе, Нордергов, Тирістранд і Адал. Однак 1 січня 1977 року територія Голе була виведена зі складу комуни Рінгеріке, та знову стала окремою комуною. Історичний район Рінгеріке включав не лише сучасний муніципалітет Рінгеріке, але й Голе, Кродшерад, Модум і Сіґдал[2].
Remove ads
Опис
Комуна Рінгеріке утворена 1 січня 1964 року, після муніципального злиття колишніх комун Голе, Нордергов, Тирістранд і Адал. Невелика частина комуни Фло також була включена до нової великої комуни. З 1 січня 1977 року Голе знову стала окремою комуною.
Рінгеріке розташована бл. 50 км на північний захід від Осло та має площу 1552 км². Мовою, якою розмовляють у комуні, зазвичай є діалект ringeriksmål, ådalsmål або hønefoss. Комуна межує на півночі з комунами Сьор-Аурдал і Землею Сондре; на сході — Гран, Євнакер, Луннер і Осло; на півдні Берумом, Гол і Модумом; а на заході — Кродшерад і Фло. Рінгеріке є міською комуною середнього розміру та найбільшим муніципалітетом лісової промисловості. Тут також активно займаються землеробством, розвивається й інша промисловість, торгівля та сфера послуг.
Центром комуни є населений пункт Генефосс, який отримав статус міста 1852 року. Станом на 2019 рік у місті близько 16 000 осіб. Воно є важливим автомобільним, залізничним та автобусним вузлом Норвегії. Щорічно в першій половині червня тут проходить найбільша велогонка країни — Гран-прі Рінгеріке.
Remove ads
Етимологія
Давньоскандинавська форма цієї назви була Грінгарікі. Першим елементом є (ймовірно) родовий відмінок множини hringir від назви старогерманського племені. Останній елемент ríki — «королівство, рейх»[3]. Спочатку використовувалась для географічної території, набагато більшої за ту, що охоплює сучасну комуну, а саме ландшафтної області під назвою Рінгеріке. Джерела назви території сягають аж до перших королів, які жили в Рінгеріке до початку історії сучасної Норвегії.
Remove ads
Герб
Герб затверджено 16 червня 1967 року. На ньому зображено золотий перстень на червоному тлі. Червоний і золотий кольори символізують королівську владу і є королівськими кольорами Норвегії. Кільце є символом єдності території, яка від середньовіччя була окремою цілісністю (навіть вважалася маленьким королівством)[4][5]. Прапор комуни має ті ж символи.
Природа
Узагальнити
Перспектива
Рінгеріке — це дуже різноманітна природна територія. Для району характерні витягнуті лісисті пагорби з великими озерами. На півдні територія відносно малозаселена, і є великі сільськогосподарські території, що розташувалися на місці відкладів, утворених під час останнього льодовикового періоду. На півночі ландшафт піднімається двома короткими гірськими хребтами та має долини.
Заповідники в Рінгеріке
Комуна Рінгеріке має низку природоохоронних територій різного статусу та розміру. Вони поділяються на рамсарські території (міжнародно важливі водно-болотні угіддя), природні заповідники, заповідники біотопів, ландшафтні заповідники та пам'ятки природи. Рінгеріке співпрацює з сусідніми комунами для охоронної роботи територіях, що знаходяться у декількох районах.
На території Рінгеріке є п'ять Рамсарських територій, які є частиною водно-болотної системи Тіріфьорден і складаються з трьох меандрових озер та двох прісноводних дельт. Це міжнародно важливі водно-болотні угіддя, де живуть перелітні та гніздові осілі птахи та інші тварини, є унікальна флора. Загальна площа Рамсарських територій становить приблизно 323 гектари, переважна більшість яких є мілководними ділянками з прісною водою.
- Природний заповідник Аверойя (дельта біля витоку Сторелви)
- Природний заповідник Юверен (озеро у нижній частині Сторелва)
- Природний заповідник Карлсрудтанген (дельта біля витоку Соньї)
- Заповідник Ламіра (заросле озеро в нижній частині Сторелви)
- Природний заповідник Синнерен (озеро у нижній частині Сторелва)
Геологія
Територія Рінгеріке складається з корінних порід первісних часів Землі (докембрій); сланців, вапняків та пісковиків з кембрійського силуру, лави з кам'яновугільного періоду та відкладів з льодовикового періоду. Рельєф утворений тропічним морем, супервулканами і потоками лави. Корінні породи багаті скам'янілостями. Розкопки залишків первісних риб у цьому районі в 1900-х роках було важливим для розуміння розвитку життя на земній кулі[6]. Територія навколо Штайнсфьордену є місцем у Норвегії з найбільшою кількістю охоронних територій, все через свою унікальну геологію і ландшафт. Пагорби навколо рукава фіорду складаються з нахилених осадових камбросилурійських порід, які легко вивітрюються. Це надає пагорбам характерну форму.
Remove ads
Клімат
Рінгеріке має вологий континентальний клімат з відносно теплим літом і холодною сніжною зимою. В липні 2018 року було зареєстровано історичний максимум 33,7 °C (92,7 °F), а в січні 2010 року — історичний мінімум −25,7 °C (−14,3 °F).
Remove ads
Економіка
Рінгеріке славиться двома продуктами сільського господарства — картоплею Рінгеріке (норв. Ringerikspotet) і горохом Рінгеріке (норв. Ringeriksert). Йенс Аабель першим почав вирощування картоплі Рінгеріке приблизно в 1867 році. Горох Рінгеріке отримав PDO (захищене позначення походження). У червні 2007 року картопля Рінгеріке отримала «захищене географічне зазначення» (PGI) під назвою Ringerikspotet fra Ringerike. Зараз цю особливу картоплю виробляють шість фермерів в Аск в Рінгеріке. Більшість картоплі продається в Осло[7][8].
Remove ads
Відомі жителі
- Гаральд III Суворий (1015—1066) — норвезький король (1046—1066)
- Гельге Еллінгсен Ваагаард (1781, Нордерхов — 1817) — фермер і унтерофіцер, представник на норвезьких Установчих зборах
- Майкл Ферден (1836, Нордерхов — 1912) — норвезький священник і письменник
- Андреа Грам (1853, Аск — 1927) — норвезька художниця-пейзажистка і портретистка
- Рольф Булл-Гансен (1888, Нордерхов — 1970) — норвезький педагог і письменник
- Еллінг М. Солгейм (1905, Нордерхов — 1971) — поет, драматург і автор оповідань
- Олав Бренден (1919, Нордерхов — 1989) — норвезький фармацевт, фахівець з ліків і винахідник
- Олав Асгейм (1921, Рінгеріке — 1948) — член фашистської партії Національна єдність під час Другої світової війни
- Ейвінд Фелд Галворсен (1922, Рінгеріке — 2013) — норвезький філолог
- Арільд Гім (1945, Рінгеріке) — політик і колишній член парламенту
- Бйорн Кьос (1946, Сокні) — засновник і генеральний директор Norwegian Air Shuttle
- Бйорн Скогмо (1948, Євнакер — 2020) — письменник
- К'єлл Б. Гансен (1957—2020) — політик, мер Рінгеріке у 2007—2019 роках
- Борд Фриденлунд (1972, Рінгеріке) — письменник та історик, генеральний директор Eidsvoll 1814
- Ренді Торвальдсен (1925—2011) — ковзаняр
- Ерік Гаген (1975, Веме) — футболіст, який провів 360 матчів за клуб і 28 за збірну Норвегії
- Руне Гаген (1975, Веме) — колишній норвезький футболіст, який провів 280 матчів за клуб
- Тор Ойвінд Говда (1989, Рінгеріке) — норвезький футболіст, який провів 250 матчів за клуб
Remove ads
Міжнародні зв'язки
Міста-побратими Рінгеріке:[9]
Галерея
Ратуша Рінгеріке
Музей Рінгерікеса
Tandberggården в Гьонефоссі
Районний суд Рінгеріке
Skøiengården у Søndre Torv у Hønefoss
Залізнична станція Hønefoss
Петерсоя та Сторелва під час весняної повені у 2018 році
Зимовий пейзаж на озері Оянген
Церква Хауг
Джерела
- Per H. Stubbraaten, Liv M. Skretteberg, Axel Holt, Finn Granum, Vibeke Tjørn, Kaare Fleten. 40 trivelige turer på Ringerike (вид. 1). Forlaget Vigmostad & Bjørke AS. с. 254. ISBN 9788241206955.
- Nils Elsrud. Utvandrerhistorier fra Ringerike (вид. 1). Kolofon Forlag. с. 204. ISBN 9788230013823.
- Lil Gustafson. Møter på Veien; et maktsenter på Ringerike i eldre jernalder, kultplass gjennom 1500 år (вид. 1). Cappelen Damm AS. с. 334. ISBN 9788283140675.
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads