Ріпки (Малопольське воєводство)

Ріпки (пол. Ropki) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 35 осіб (2011^[1]).

Село Ріпки пол. Ropki Греко-католицька церква Покрови Богородиці в Ріпках (1801 р.) Координати 49°28′00″ пн. ш. 21°08′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Малопольське воєводство Повіт Горлицький повіт Гміна Устя-Горлицьке Перша згадка 1581 Висота центру 562  м Населення 35 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 18 Поштовий індекс 38-316 Автомобільний код KGR SIMC 0468217 GeoNames 760336 OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке) Ріпки Ріпки (Польща) Ріпки Ріпки (Малопольське воєводство)  Ріпки у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ріпки.

Географія

Село розташоване в Низьких Бескидах, за 7 км на південь від адміністративного центру ґміни Устя-Горлицьке, за 21 км на південь від Горлиці і за 109 км на південний схід від Кракова.

Середня висота місцевості 562 м над рівнем моря. Найвища висота, гора Ласкова (997 м), розташована за 4 км на південний захід від села.

Історія

Перша згадка про село датується 1581 роком, коли було закріпачене за волоським правом Адамом Бженським. Згадується в податковому реєстрі 1581 року як село в Бецькому повіті, належало до парохії Ганчова, були 3 волоські подвір'я і господарство солтиса. Приблизно 1610 року була побудована перша православна церква Різдва Богородиці, в 1691 р. у складі Перемишльської єпархії увійшла до Української греко-католицької церкви. В 1785 році тут жило коло 320 осіб. У 1801 р. збудована наступна греко-католицька церква, назва якої була змінена на Покрова Пр. Богородиці (належала до парохії Ганчова Горлицького деканату); у будівництві брали участь також жителі сіл Висової та Ганчової. Храм діяв до виселення українців у другій половині 1940-х років, після чого простояв у селі ще коло 30-ти років. У 1978 році був розібраний, а його матеріали перевезені до Музею народної архітектури в Сяніку, де у 2001 році був реконструйований. Метричні книги провадились від 1784^[2].

У 1881 році у селі було 56 дворів і 336 жителів, із них 325 лемків та 11 євреїв.

До 1945 року було практично чисто лемківське населення: з 430 жителів села — 420 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів і 5 євреїв^[3].

У 1947 році в рамках операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків^[4].

Під час операції «Вісла» село змушені були покинути родини Михневичів, Шептаків, Криницьких, Федорчаків, Дуб'янських, Пласконів, Медведів, Дуркотів, Желязко, Жовнірчиків, Блащаків, Польчиків, Кань, Дуців, Калакуків, Малютичів, Бреянів і багато інших. Зокрема, були депортовані:

• Михневичи: Антон Іванович (1910), Антоніна Теодорівна (1913), Іван Антонович (1932), Стефан Антонович (1934), Теодор Антонович (1936), Марія Антонівна (1943), Іван (Ян) Семенович, Ангеліна (Акелія), Марія Іванівна, Антоніна Іванівна, Семен Антонович;
• Криницькі: Матрона Сильвестрівна, Степан Омелянович, Марія Титусівна, Емілія Степанівна, Іван Степанович, Юлія Степанівна, Любов Степанівна;
• Шептаки: Парасковія і Йосип Титусович, Анна, Григорій,Іван Григорович(1929)

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][5]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	19	5	13	1
Жінки	16	7	9	0
Разом	35	12	22	1

Культура

У даний час у селі збереглися залишки кладовища. Церква в 1959 році була розібрана і передана в музей народної архітектури в Сянік.

Залишки кладовища	Пансіонат «Кудак»	Церква у Ріпках в 1915 р.

Відомі уродженці

• Криницький Григорій Томкович (1944) — українській лісівник, доктор біологічних наук, професор, перший віце-президент Лісівничої академії наук України^[6], завідувач кафедри лісівництва, проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України.