Ріхард Геррманн (офіцер)

Ріхард Геррманн (нім. Richard Herrmann; 20 грудня 1895, Грюнберг, Німецька імперія — 27 грудня 1941, Лівни, РРФСР) — німецький офіцер, бригадефюрер СА і СС, генерал-майор військ СС.

Ріхард Геррманн
нім. Richard Herrmann
Народився	20 грудня 1895(1895-12-20)  Грюнберг, Гіссен, Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер	27 грудня 1941(1941-12-27) (46 років)  Лівни, Орловська область, РРФСР, СРСР
Країна	Німецький Рейх
Діяльність	поліціянт
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС і СА
Військове звання	Бригадефюрер СС,  генерал-майор військ СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Німецький Олімпійський знак 1-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Військовий почесний знак в залізі Почесний кут старих бійців Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»

Біографія

В серпні 1914 року вступив добровольцем в армію. Учасник Першої світової війни. В жовтні 1914 року важко поранений. В 1919 році служив в прикордонній охороні «Схід», командир батальйону. В 1920 році демобілізований і вступив у земельну поліцію Гессена. В 1929 році вийшов у відставку і уступив у НСДАП і СА. З 1932 року — начальник штабу групи СА «Гохланд», з 1934 року — командир 86-ї бригади СА «Аугсбург». В 1937 році перевівся з СА в СС (посвідчення №278 322) і зарахований в Інспекцію фізичного виховання. Одночасно очолював Німецький гандбольний і баскетбольний союз. Після початку Другої світової війни переведений в підрозділи «Мертва голова» і призначений командиром 7-го штандарту СС. З 8 червня 1940 по 25 травня 1941 року — командувач військами СС при вищому керівникові СС і поліції «Північ» зі штаб-квартирою в Осло. З 25 червня 1941 року — командир 1-ї мотопіхотної бригади СС. З 21 листопада по грудень 1941 року перебував у відпустці. Загинув у бою від влучання осколка гранати в голову.

Звання

• Лейтенант
• Оберлейтенант
• Лейтенант поліції (1 жовтня 1920)
• Оберлейтенант поліції
• Штурмфюрер СА (1 липня 1931)
• Штурмбаннфюрер СА (1 липня 1932)
• Штандартенфюрер СА (29 листопада 1932)
• Оберфюрер СА (1 березня 1933)
• Гауптман поліції (24 березня 1933)
• Бригадефюрер СА (15 січня 1934)
• Бригадефюрер СС (27 січня 1937; патент від 15 січня 1934)
• Гауптман резерву (1939)
• Генерал-майор військ СС (21 червня 1940)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Військовий почесний знак в залізі
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Цивільний знак СС (№145 949)
• Почесний кут старих бійців
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Німецький Олімпійський знак 1-го класу
• Йольський свічник
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
• Кільце «Мертва голова» (1 березня 1938)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами

Література

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0
• Erik Eggers (Hrsg.): Handball. Eine deutsche Domäne. Göttingen 2007, ISBN 978-3-89533-558-7.
• Waldemar Küther: Grünberg. Geschichte und Gesicht eine Stadt in 8 Jahrhunderten. 1972, S. 568.