Річард Монтгомері

Річард Монтгомері (англ. Richard Montgomery; 2 грудня 1738, Дублін, Ірландія — 31 грудня 1775, Квебек) — ірландський військовий діяч, генерал-майор, служив у британській і американській Континентальній армії. Учасник Семирічної війни та війни за незалежність США.

Річард Монтгомері
Народився	2 грудня 1738(1738-12-02) Дублін, Ірландія
Помер	31 грудня 1775(1775-12-31) (37 років) Квебек ·вогнепальна рана
Поховання	St. Paul's Chapeld[1][1]
Громадянство	Велика Британія→ США
Національність	ірландець
Діяльність	військовий діяч
Alma mater	Триніті-коледж
Учасник	Війна за незалежність США
Військове звання	генерал-майор
Батько	Thomas Montgomeryd
Мати	Mary Franklind[2]
Брати, сестри	Alexander Montgomeryd
У шлюбі з	Джанет Лівінґстон
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Монтгомері.

Життєпис

Пам'ятник Монтгомері біля Музею мистецтв Філадельфії

Річард Монтгомері народився 2 грудня 1738 року в Дубліні, Ірландія. Син британського офіцера та члена ірландського парламенту, Монтгомері отримав гарну освіту в школі Белфаста. Переїздить в Дубліні та вступив у Триніті-коледж 1754 року. Два роки потому, Монтгомері не закінчив коледж, як і його батько обрав кар'єру військового. Монтгомері вступив на службу до 17-го піхотного полку 21 вересня 1756 року. Через шість років дослужився до звання капітана.

Служив Річард Монтгомері у Північній Америці під час Франко-індіанської війни, брав участь в облозі Луїсбурґу, в битві при Карильйоні і у взятті Монреаля. Пізніше Монтгомері брав участь у боях на Мартиніці та Кубі, штурмував замок Морро у червні 1762 року.

Повернувся до США та служив у Форт Стенвікс до 1764 року. У 1772 році Монґомері звернувся до генерала Томас Ґейґа з прохання про відставку, у зв'язку з проблемами зі здоров'ям.

У 1772 році Монтгомері вийшов у відставку, оселився в Нью-Йорку та одружився з Джанет Лівінґстон, дочкою місцевого політика Роберта Лівінґстона^[3]. Монтгомері був обраний у провінції Нью-Йорк до Конгресу в травні 1775 року.

З початком війни за незалежність США Монтгомері вступив до лав Континентальної армії та відразу отримав звання бригадного генерала. У червні 1775 року Монтгомері керував вторгненням американських військ в Канаду. Незважаючи на погану погоду і низьку дисципліну вояків, йому спочатку супроводжував успіх, був узятий форт Сен-Жан. Об'єднавшись з Бенедиктом Арнольдом, Монтгомері повів війська на Квебек. На початку грудня 1775 року Монтгомері було присвоєно звання генерал-майора.

Меморіальна дошка Річарду Монтгомері у Форт-Сен-Жан

Загибель

Річард Монтгомері був убитий незабаром після початку штурму Квебека 31 грудня 1775 року. Американські війська програли битву, Канадська кампанія також обернулася невдачею. Генерала Монтгомері був з почестями похований британським гарнізоном Квебека 4 січня 1776 року.

Вшанування пам'яті

У Нью-Йорку Річарду Монтгомері був встановлений пам'ятник. У 1818 році Річард Монтгомері був перепохований у Нью-Йорку, в каплиці Святого Павла.

На честь генерала Монтгомері був названий Форт Монтгомері біля озера Шамплейн. Будівництво форту розпочалось у 1844 році, він був збудований, щоб охороняти стратегічно важливий рубіж між Канадою та Сполученими Штатами. Нині від форту залишились тільки руїни.

Іменем генерала Монтгомері названа столиця штату Алабама, а також Монтгомері, штат Міннесота та Монтгомері, штат Вермонт. Є місто в Нью-Джерсі, село в штаті Нью-Йорку, та місто в штаті Массачусетс. Його ім'ям названо округи у штатах Північній Кароліні, Міссурі, Алабама, Арканзас, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Айова, Канзас, Кентуккі, Меріленд, Міссісіпі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсильванія, Теннессі, Техас, Вірджинія.^[4][5].