Річард Паверс

Річард Паверс (англ. Richard Powers; 24 лютого 1921 — 9 березня 1996) — американський ілюстратор наукової фантастики та фентезі. У 2008 році він був включений до Зали слави наукової фантастики^[6][7] та у 2016 році до Зали слави Товариства ілюстраторів^[8].

Річард Паверс
Народився	24 лютого 1921(1921-02-24)[1][2][…]  Чикаго, Іллінойс, США[3]
Помер	9 березня 1996(1996-03-09)[1][2][…] (75 років) або 7 березня 1996(1996-03-07)[4] (75 років)
Країна	США
Діяльність	ілюстратор, художник обкладинки
Галузь	наукова фантастика
Alma mater	Іллінойський університет в Чикагоd[5]
Нагороди	Зала слави наукової фантастики і фентезі (2008)
Медіафайли у Вікісховищі

Життя і творчість

Народився в Чикаго в католицькій родині. Річард Майкл Ґорман Паверс провів більшу частину свого раннього життя при опіці матері та тітки^[9]. Його батько покинув сім'ю, коли Паверс був маленьким. В одинадцять Паверс познайомився з мистецтвом, коли його дядько дав йому альбом для малюнків, хоча в подальшому житті дружина його дядька намагалася перешкодити йому створювати будь-яке мистецтво. Він вивчав грецьку мову в Університеті Лойоли. Потім почав студіювати мистецтво, відвідуючи уроки в Академії Мізен, Чиказькому художньому інституті та Університеті Іллінойсу в Чикаго.

Після вступу на службу під час Другої світової війни він більше відвідував уроки мистецтва в Університеті Кентуккі, а потім працював у військах зв'язку в Нью-Йорку.

Паверс одружився і почав кар'єру ілюстрації для журналів і видавництв, продовживши художню освіту в університеті Нова школа в Нью-Йорку.^[10] Згодом він став одним із найвпливовіших художників наукової фантастики та фентезі всіх часів.

Паверс почав із роботи в традиційному стилі, похідному від пульп, але швидко розвинув особисту сюрреалістичну ідіому під впливом кубістів і сюрреалістів, особливо Пікассо та Іва Тангі. Пізніше він також займався абстрактним мистецтвом і колажем. Помер Паверс у 1996 році у віці 75 років.

З 1940-х до 1960-х років він зробив багато каверів для Даблдей. Протягом 1950-х і 1960-х років він працював неофіційним арт-директором Ballantine Books.

Культурний вплив

У 2010 році Енді Партрідж, колишній фронтмен британського гурту нової хвилі XTC, випустив обмежене видання компакт-диска з музикою, натхненною творчістю Паверса, під назвою POWERS.

Вибрані твори

У 1952 році Пауерс створив обкладинку для Гелексі сайнс фікшн, висвітлюючи есеї де Кампа та Роберта Гайнлайна

Колекції

• Spacetimewarp: Paintings (1983) (Doubleday Science Fiction Book Club)

Ілюстровані книги

Пауерс надав інтер'єрні ілюстрації для ряду спеціальних видань класичних науково-фантастичних романів Easton Press, включаючи видання Навіть боги й Іди до своїх розкиданих тіл 1986 року.

• Американські казки, Едрієн Стаутенберг, інтер'єрні ілюстрації (Puffin, 1976) ISBN 978-0-14-030928-7
• Число Звіра (1980), інтер'єрне оформлення та ілюстрації обкладинки, перше видання

Обкладинки альбомів

• Фантастична симфонія Гектор Берліоз, Шарль Мюнш, диригент Бостонського симфонічного оркестру. RCA Records, 1955^[11]
• Це ... людина чи астромен? Людина чи астромен?, Estrus Records, 1995^[12]

Обкладинки книг

Internet Speculative Fiction Database каталогізує сотні обкладинок книг, проілюстрованих Паверсом, починаючи з 1950 року (відомі дві)^[9]. До них належать:

• Камінець у небі (Doubleday, 1950), Айзек Азімов
• Галактика наукової фантастики (Permabooks, 1950), ред. Ґрофф Конклін — немає в титрах^[9]
• Гора і долина (Henry Holt and Company, 1952), Ернест Баклер
• Довга гучна тиша (1952)
• Завтра зірки (1952)
• Тінь завтрашнього дня, Антологія з 17 історій, редакція Фредеріка Пола, Permabooks, (1953)
• Кінець дитинства (1953)
• Більше ніж людина (1953)
• Експедиція на Землю (1953)
• Попереду часу (1953)
• Зоряні науково-фантастичні історії №1 (1953)
• Світло Землі (1955)
• Громадянин у космосі (1955)
• Хто там йде? та інші історії (1955)
• Людський кут (1956)
• Досягніть завтрашнього дня (1956)
• Роботи та зміни (1957)
• Зорепад (1958)
• На дивній ноті (1958)
• Людина Землі (1958)
• Вольфбейн (1959)
• Дев'ять завтра (збірка) (1959)
• Далека Райдуга (1963)
• Сива борода (1964)
• Непереможний (1964) (переклад 1973)
• Друге нашестя марсіян (1968)
• Ефект Далета (1970)
• Vermilion Sands (1971)
• Чудовий річковий човен (1971)
• Пікнік на узбіччі (1977)
• Підпал собору (2002)

Розповіді

• Три дії з балетом (1947)^[13]