Річки Полтавської області

По території Полтавської області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км.

Дніпро в Кременчуці (січень 2022

Сула в селі Тарасівка Оржицької селищної громади Лубенського району (червень 2013

Суха Лохвиця в м. Лохвиця (квітень 2015

Псел між селами Заможне і Манжелія. Ландшафтний заказник «Псільський» (травень 2019)

Рудька поблизу Козельщини (травень 2019)

Сухий Омельник у селі Рокитне Кременчуцького району (березень 2020)

Ворскла на території регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» (вересень 2015)

Крива Руда поблизу Малокохнівського гранітного кар'єру в Кременчуці (червень 2016)

Сухий Кагамлик у Кременчуці (жовтень 2013)

Основна стаття: Води Полтавської області

Річки області належать до сточища Дніпра: ліві притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Кам'янського водосховищ.

94,2%  площі Полтавської області знаходиться в межах суббасейну Середнього Дніпра, 5,8% площі – в межах суббасейну Нижнього Дніпра.^[1]

До малих річок віднесено річки з площею водозбору від 10 до 100 км2, середніх – 100- 1 000 км2, великих – 1 000-10 000 км2, дуже великих – більше 10000 км2.^[1]

До дуже великих річок відноситься Дніпро, великі річки в басейні: Сула, Ворскла, Псел, середні: Удай, Оржиця, Хорол, Мерла.^[1] Всі інші річки є малими.

Перелік річок

Дніпро (міста і містечка над річкою: Градизьк, Кременчук, Горішні Плавні):

• Сула — ліва; Заводське, Лубни
  • Артополот — ліва; Заводське
  • Суха Лохвиця — права; Лохвиця
  • Сулиця — права
  • Удай — права; Пирятин
    • Перевід (Перевод) — права
      • Руда — ліва
    • Многа — ліва; Чорнухи
      • Артополот — ліва
      • Босаха — ліва
  • Сліпорід — права
    • В'язівець — ліва
    • Величків — ліва
  • Багачка — ліва
  • Відпільна — ліва
  • Войниха — ліва
  • Рудка — ліва
  • Оржиця — права; Оржиця
    • Гнила Оржиця — ліва; Гребінка
    • Чумгак — права
    • Чевельча — права
  • В'язовий — права
• Псел — ліва; Гадяч
  • Грунь — права; Гадяч
  • Багачка — права; Велика Багачка
  • Лютенька — ліва
  • Грунь-Ташань — ліва
    • Ташань — права; Зіньків
    • Грунь — ліва
      • Мужева Долина — ліва
      • Бихів — ліва
  • Хорол — права; Миргород, Хорол
    • Озниця — права;
    • Крива Руда — права;
    • Рудка — права
    • Рудка — ліва
  • Вовнянка — права
  • Говтва — ліва;
    • Вільхова Говтва — ліва
      • Велика Говтва — права
      • Середня Говтва — ліва
  • Рудька — ліва
  • Сухий Омельник — права; Глобине
  • Манжелія — права
• Ворскла — ліва; Полтава, Кобеляки
  • Мерла — ліва
  • Ковжижа — ліва
  • Коломак — ліва
    • Свинківка — права;
  • Тагамлик — ліва;
    • Сухий Тагамлик — ліва;
  • Котельва — ліва; Котельва
    • Котелевка — ліва
    • Орешня — права
  • Кустолове — ліва
  • Кобелячка (Великий Кобелячок) — права; Кобеляки
    • Вовча — права
    • Малий Кобелячок — ліва
  • Тарапунька — права
• Орель (Оріль) — ліва;
  • Орчик — права; Карлівка
    • Ланна — ліва;
    • Скотобалка — ліва;
  • Лип'янка — права;
    • Суха Лип'янка — ліва;
  • Маячка — права;
    • Мокра Маячка
    • Суха Маячка
• Кобелячок
• Крива Руда
  • Оболонь (права)
• Крива Руда, Кременчук
  • Сухий Кагамлик

Екологія

За показником коефіцієнта забрудненості води в 2011 році з 21 річки 15 мають статус «слабо забруднених» (у 2010 році — 12), а 6 — «помірно забруднених» (у 2010 році — 9). Найзабрудненішими залишаються річки Хорол та Суха Лохвиця, найчистішими — Сухий Омельник, Гнила Оржиця та Говтва. Основні показники, які обумовлюють низькі оцінки якості води — підвищений вміст органічних речовин, амонійного азоту, нітритів, марганцю, фосфатів, цинку.^[2]

Для річок суббасейну Середнього Дніпра, характерний нерівномірний розподіл стоку протягом року і з метою раціонального використання наявних водних ресурсів та безперервного забезпечення потреб населення у воді виникла потреба в регулюванні стоку річок та будівництві водосховищ. Специфікою в межах суббасейну середнього Дніпра є зарегульованість стоку водосховищами: Київським, Канівським, Кременчуцьким,Кам’янським,що порушило екологічну рівновагу Дніпра, докорінно змінило умови водообміну, швидкість води уповільнилась в 14-30 разів, порівняно з природними умовами.^[1]

Береги водосховищ потерпають від ерозії. Значний вплив на якість води в Дніпрі та його притоках мають стічні води, які надходять від населених пунктів без очистки або неякісно очищені, відбувається змив гербіцидів та пестицидів з територій сільськогосподарських угідь. Каскад водосховищ сприяє вирівнюванню гідрохімічних показників, зменшення великих концентрацій забруднюючих речовин, разом з тим відбувається акумуляція забруднюючих речовин у донних відкладах. Так у Київському водосховищі зосереджені значні відкладення радіонуклідів. Уповільнення течії у водосховищах сприяє цвітінню води на мілководдях в літній меженний період.^[1]

Див. також

• Води Полтавської області