Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Садомазохізм

надання або отримання задоволення від дій, пов'язаних з отриманням або заподіянням болю або приниження З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Садомазохізм
Remove ads

Садомазохізм сексуальне відхилення, що полягає у досягненні статевого задоволення за допомогою душевного або фізичного страждання, завданого партнерові або самому собі у процесі партнерських взаємин.

Коротка інформація Садомазохізм, Спеціальність ...
Thumb
Прояв бондажа на Folsom Street Fair 2003

Девіація пов'язана з бажанням чинити дії, які спричиняють біль, які є такими, що принижують, показують підлегле становище людини, на яку спрямовані, або бути об'єктом таких дій. У першому випадку це садизм, у другому мазохізм. Нерідко індивід поєднує садистські та мазохістські дії, отримуючи задоволення від тих і від тих.

Окремі елементи садомазохістських практик можуть бути характерні й для нормальних сексуальних стосунків. Наприклад, поплескування під час сексу по сідницях, статевих губ, клітора, грудям; ніжні, легкі укуси сосків, губ, мочок вух і т. д.

Садомазохізм визнається захворюванням лише у випадках, коли подібні дії стають основним елементом сексуального життя, а досягнення сексуальної розрядки без їхнього використання неможливе, і лише коли це приносить серйозні проблеми у особистому або професійному житті або призводить до насильницьких статевих актів[1][2].

Садомазохізм необхідно відрізняти від можливих проявів агресивності або жорстокості, що мають місце у сексуальних ситуаціях, які не пов'язані з отриманням насолоди.

Термін «мазохізм» також застосовується у психології особистості (Отто Кернберг) для опису складу особистості, схильного до ідеалізації та сакралізації страждань.

Remove ads

Термінологія

Назви «садизм» та «мазохізм» запропонував 1886 року сексолог Ріхард фон Крафт-Ебінг. Перший термін походить від імені маркіза де Сада (змальовував у творчості сцени сексуального насильства), другий — від імені Леопольда фон Захера-Мазоха (описував підпорядкування жінці та отримання задоволення від приниження під час покарання). Термін садомазохізм запропонованував австрійський психоаналітик Ізидор Задгер 1913 року.

Раніше вживали також термін «алголагнія» (від грецького «алгос» біль та «Лагно» хтивість), що означає потяг до болю або його заподіяння. Однак дослідження показали, що сама по собі біль не є чинником, що викликає сексуальну насолоду ні у садистів, ні у мазохістів. Сексуальне задоволення при садомазохізмі обумовлюється відносинами домінування та підпорядкування, у яких заподіяння болю виступає лише як один з їхніх елементів.

Останнім часом садизм та мазохізм розглядають як прояви єдиного явища — садомазохізму. Це пов'язано з тим, що у науці мазохізм нерідко розглядають як різновид садизму, спрямованого на самого себе.

Remove ads

Формування садомазохізму

Дослідження показують, що достатньо часто схильність до садомазохізму закладається у дитячому віці під впливом жорстоких дій з боку батьків[3][4]. Діти, які піддавалися у дитинстві впливу з боку батьків-садистів, можуть сприйняти подібний стереотип поведінки та використовувати його щодо власних дітей. Природним наслідком подібних відносин у родині може стати та формування мазохістського складу характеру: дитина звикає виконувати побажання батьків, навіть заподіюють йому страждання, щоб принести їм задоволення[5].

Remove ads

Садомазохізм та суспільство

Садомазохізм вважається найпоширенішою з усіх сексуальних девіацій, певною мірою його прояви притаманні всім людям. У більшості випадків садомазохістські нахили не перешкоджають нормальному життю людини у суспільстві, у тому числі формування сімейних відносин. Щобільше, за вдалого збігу обставин може виникнути пара, у якій садистські потреби одного партнера відповідають мазохістським іншого, що є передумовою для встановлення тісніших відносин (у тому числі у форматі БДСМ-відносин).

Водночас не можна заперечувати, що садомазохізм досить часто має негативні соціальні наслідки[6]. Достатньо часто у садомазохістів спостерігаються саморуйнівні, деструктивні потреби, які проявляються у зловживанні алкоголем та наркотиками, в антисоціальній поведінці[6].

Садомазохізм може призводити до скоєння актів сексуального насильства, аж до вбивств на сексуальному ґрунті, до катування тварин, жорстокого поводження з дітьми під виглядом їхнього «виховання»[6].

Садизм

Садизм є еротичним проявом бажання здійснювати владу над людиною, причому повною мірою, включаючи можливість заподіяння фізичних та емоційних страждань. Садист отримує задоволення не від статевого акту, а від процесу заподіяння жертві страждань. Садистам часто притаманні такі якості характеру, як егоцентризм та нарцисизм.

Садизм може також мати зовні несексуальний характер: це відбувається у випадку, коли садистський вплив здійснюється у парах «батько — дитина» або «учитель — учень».

Remove ads

Мазохізм

Мазохізм є взаємодоповнювальною протилежністю садизму: мазохіст відчуває сексуальне збудження та отримує задоволення від підпорядкування, покори сексуальному партнерові, що включають готовність зазнавати болю і приниження. Подібно до того, як садизм може знаходити вираження у насильницьких і агресивних діях, мазохізм може бути пов'язаний з поведінкою, що провокує негативну реакцію щодо особи, яка є свого роду бажаним «покаранням» для мазохіста.

Remove ads

Посилання

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads