Сальніков Валерій Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сальников.

Валерій Олександрович Сальніков (рос. Валерий Александрович Сальников; нар. 31 липня 1939, Миколаїв, УРСР — пом. 24 листопада 2013, Москва, Росія) — радянський та російський футбольний тренер. Заслужений тренер РРФСР (1989).

Валерій Сальніков
Особисті дані
Повне ім'я	Валерій Олександрович Сальніков
Народження	31 липня 1939(1939-07-31)
	Миколаїв, УРСР
Смерть	24 листопада 2013(2013-11-24) (74 роки)
	Москва, Росія
Громадянство	СРСР
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1977 1978—1979 1980 1983 1986—1993 1999	«Газовик» (Ор) «Торпедо» (Т) «Рубін» «Локомотив» (Ч) / «Зеніт» (Іж) «Газовик-Газпром»
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Про кар'єру гравця дані відсутні.

У 1967 році почав працювати тренером, увійшовши до тренерського штабу кисельовського «Шахтаря». У 1972 році працював начальником команди в «Кузбасі».

У 1977 році почав самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Газовик» (Оренбург). У 1978-1979 роках працював головним тренером таганрозького «Торпедо», а в 1980 році очолював казанський «Рубін». З 1981 року працював у челябінському «Локомотиві» — спочатку на адміністративних посадах, а в 1983 році — головним тренером.

З 1986 по 1993 рік^[1] тренував іжевський «Зеніт», під його керівництвом команда зіграла близько 300 матчів^[2]. У 1988 році привів команду до перемоги в Кубку РРФСР серед команд другої ліги.

Потім працював на керівних посадах в іжевському клубі «Газовик-Газпром» / «СОЮЗ-Газпром» — віце-президентом (1996, 2000-2001) і президентом (1997-2000, 2002-2005). У січні-березні 1999 року одночасно виконував обов'язки головного тренера, команда в цей час не зіграла жодного матчу. У 2007 та 2008 роках входив до тренерського штабу команди. Багато років входив до складу Ради Професійної футбольної ліги Росії.

З 2011 року до кінця життя працював спортивним директором ФК «Іжевськ».

Помер 24 листопада 2013 року на 75-му році життя^[3].