Зелікін Самарій Маркович

Зелікін Самарій Маркович (нар. 18 березня 1931(19310318), с. Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Луганська область — пом. 23 грудня 2007)  — радянський і російський режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв Росії (1998). Дійсний член Міжнародної академії телебачення та радіо.

Зелікін Самарій Маркович
Дата народження	18 березня 1931(1931-03-18)
Місце народження	Лисичанськ, СРСР
Дата смерті	23 грудня 2007(2007-12-23) (76 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Професія	кінорежисер
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Членство	СК СРСР
Нагороди
IMDb	ID 11712865

Життєпис

Закінчив факультет журналістики Харківського університету (1953).

На Харківській студії телебачення створив фільми:

• «У наших друзів моряків» (1958),
• «Книга дружби» (1959),
• «Слово про Україну» (1961),
• «За законами нашого завтра» (1965),
• «Тореадори з Васюківки»,
• «Живе людина на околиці» (1966),
• «Революція продовжується» (1967),
• «Шинов та інші» (1967).

Згодом переїхав до Москви.

Створив близько 70 документальних фільмів, лауреат низки міжнародних фестивалів. Його стрічки — «Труды и дни Терентия Мальцева», «Семейный круг», «Эвакуация», «Человек меняет кожу» — взірці теледокументалістики. Фахівці називають Самарія Зелікіна класиком радянського документального кіно^[1][2].

Відзнаки

• Приз «Орльонок» ЦК ВЛКСМ за фільм «Фотографія на пам'ять»
• Лауреат премії Ленінського комсомолу (1978) за фільм «Звичайний космос»
• Заслужений діяч мистецтв Росії (1998)