| Версія | | Етимологія | Джерела |
М. М. Карамзін | Назва Києва | — | Від слов. «сама мать» (Київ — мати міст руських) | |
М. П. Ламбин[ru] | Назва Києва | — | Від слов. «ся есть мать» (варіант версії Карамзіна) | |
Паризо | Назва Києва | — | Від слов. «за водою», позаяк Київ знаходиться за водою (Дніпром) | |
Г. А. Ільїнський | Назва пристані в місці впадіння Десни в Дніпро | — | Від слов. *Sǫ-vodь або *Sǫ-voda ( рос. суводь — «сулой[ru], вир») | |
Г. С. Лебедєв[ru] | Фортеця заснована Олегом | Лиса гора (Юрковиця) | — | |
Б. О. Рибаков | Назва урочища в Києві | Біля Почайни (можливо) | — | |
С. О. Гедеонов | Назва Києва | — | Аналогично назві угорського міста Сомбат[5] | |
П. К. Брун | Хазарська назва Києва від імені сина візантійського імператора Льва Вірменина Самватеса (Сімбатеса) | — | Від особистого імені Самватес (Сімбатес), від вірм. Сембат або вірм. Семпад | |
Ю. Д. Бруцкус[ru] | Хазарська назва Києва | — | Від тюрк. sam- («високий», «горищний») + тюрк. bat(«сильний») = «горищне укріплення», «висока фортеця» | |
Ф. Вестберг, А. А. Архипов | Єврейсько-хазарська назва Дніпра і Києва | — | Від назви міфічної річки Самбатіон | |
М. В. Горелік[ru] | Сакральна назва хазарської фортеці в Києві, що паралельно мала світську назву Манкерц | Хоривиця (Юрковиця) | Від тюрк. Шамбат = евр. Шаббат | |
С. И. Климовський | Назва полянського городища-схованки, яке побутувало в юдейській колонії Києва | Хоревиця (Киселівка) | Хазарська (sam+bat) або від річки Самбатіон | |
М. Я. Марр | Іранська назва Києва | — | Від іранського особистого імені Смбат | |
В. Томсен[en] | Скандинавська назва Києва | — | Від давньоскан. sand-bakki — «піщана мілина» або давньоскан. sandbakkasś — "піщана височина " | |
С. Бугге[en] | Скандинавська назва Києва | — | Від давньоскан. sand-vađ — «піщаний брід» | |
Й. Добровський | Скандинавська назва Києва | — | Від швед. sambåt — «стоянка човнів» | [8] |
В. С. Янович | Фортеця збудована готами бл. 250 р. н. е. | Бусове поле[9] | Від герм. sam — «збір» та botas — «човни» | [11] |
Г. Я. Мокєєв[ru] | Використана Костянтином Багрянородним назва укріплення «Городець» на Почайні, по аналогії з портом Самбатас у Константинополі | На косі між Почайною та Дніпром | — | [12] |
О. Д. Федченко | Балтська назва фортеці Вишгород | Вишгород, Ольгина гора | Споріднено з лит. žambótas — «кут», «край», або можливо лит. žambas — «споруда» і лит. butas — «будинок», тобто фортеця на високому порізаному виступі | |
А. Шилов | Чудська назва фортеці Києва | — | Від чуд. *Samba-aita або *Samba-aitaus — «жердина, (стовп)-огорожа», калька д.-рус. *Кыев-градъ, розуміючи Кыев- як похідне від кый — «палка, посох, жердина» | |