Саморобна вогнепальна зброя

Саморобна вогнепальна зброя виготовляється в кустарних умовах, найчастіше — незаконно і як правило, є нетиповою.

Розрізняється видом будови і технологічними рішеннями, від вкрай примітивних до майже повноцінних зразків, які можна прирівняти до промислових.

Самопал

Підпал.

Саморобна дульнозарядна аркебуза з пружинним ґнотовим замком.

Самопал — саморобна вогнепальна зброя різноманітної конструкції^[1]. Далекобійний самопал називається «підпал». Це однозарядний пістолет шомпольного типу. Вбивча сила великокаліберного підпалу, наближається до вбивчої сили дробовиків. При дуловій енергії понад 300 Дж і калібрі більш як 10 мм відбій зброї може заподіяти травму руки. Дальність влучної стрільби по мішені 50×50 см не перевищує 5-7 м. Самопал може бути абсолютно будь-якої конструкції, від найпримітивнішої, схожої до перших ґнотових далекобійних пістолетів, до достатньо допрацьованої або навіть нової, з досконалими технічними рішеннями.

Самопал на патронах

Саморобні патрони до самопалу

2 Самопала. 1 простий однозарядний, 2 револьвер з барабаном на 6 патронів.

Самопал на патронах набагато краща версія звичайного самопала.^[2] Такі саморобки часто виготовляють під монтажні патрони калібром 5,6 міліметра, до них потрібно просто припаяти саморобну кулю. Але використовують для самопалів ще різні калібри такі як: 9×18, 5×45,7×62 і дуже рідко 12×70 та 12×76. В таких самопалах дуже продумана система, затвори заміняють шпінгалети, курки заміняють гнуті цвяхи, замість бойка теж маленький цвяшок. Так все продумано, але і нерідко вони вибухають. Тому вони теж травматичні, але і вбити вони теж можуть.

Виникнення назви

У Середні віки самопалом називали ґнотові рушниці без замка, які заряджалися з дула^[1]. Оскільки замок коштував дорого, то ця зброя не мала його взагалі, а для запалу заряду застосовували ґніт, який носили окремо в руці.

Сучасні самопали конструктивно схожі з колишньою зброєю. Якщо саморобна зброя має ґнотовий замок, то самопалом вона вже не вважається.

Кассам

«Кассам» — твердопаливний некерований реактивний снаряд «земля-земля» кустарного виробництва.

Використовується для обстрілів території Ізраїлю з території сектора Гази. Названий на ім'я аль-Кассама, впливового ісламського священнослужителя, керівника терористичної організації «Чорна рука» в Палестині. Перший «Кассам» піднявся в повітря в листопаді 2001 року в розпал Другої інтифади. Але лише в березні 2002 бойовикам вдалось дістатись до ізраїльського міста Сдерот. Відтоді більша частина ракет запускається в сторону Сдерота (відстань від кордонів сектора Гази — 4 км) або Ашкелона (9 км).

У кіно

• Самопал під унітарний патрон дванадцятого калібру показаний у фільмі «Жага смерті 3».
• Виготовлення (зі шматка водопровідної труби, обрізка дошки та дроту) та застосування підпалу показано в одному з епізодів фільму «Брат 2».
• Саморобний пістолет фігурує в телесеріалі «Громови».
• Саморобний пістолет фігурує в телесеріалі «Людина зі звалища».
• Застосовуваний для проведення розбійних нападів саморобний револьвер під унітарний патрон був виготовлений токарем у фільмі «В Париж!^[ru]».

У манзі

• З самопала стріляє божевільний фанат в манзі Battle Angel Alita^[3].

У літературі

• Самопал зі стволом з латунної трубки та вирізаної з дерева рукояткою використовує головний герой повісті Владислава Крапівіна «Літо скінчиться не скоро» Олександр Полушкін, щоб убити винного в смерті його батька бізнесмена.
• У повісті українського письменника А. Дімарова «Блакитна Дитина» головний герой змінює в одного самопала на армійську зірку.
• У повісті українського письменника Валентина Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» головний герой використовує самопал на дуелі