Самсунспор

Перші роки

30 червня 1965 року п'ять аматорських команд Самсуна, а саме: «19 Маїс», «Фенер Генчлік», «Акінспор», «Самсун Галатасарай Генчлік» та «Самсунспор» об'єдналися під керівництвом Кадрі Ерсана, тодішнього керуючого філією Ticaret Bankası у Самсуні, створивши професіональний клуб «Самсунспор». Нова команда провела своє перше відкрите тренування 1 серпня 1965 року з 14:00 до 17:00.

«Самсунспор» було включено до другого за рівнем турецького дивізіону на сезон 1965/66 років. Клуб зіграв свій перший матч 5 вересня 1965 року проти «Єшилдірека», вигравши матч з рахунком 1:0, а історичний перший гол забив Ніхат Серчеме. У своєму першому сезоні «Самсунспор» посів 5-е місце в Білій групі^[1]. Того року клуб також брав участь у Кубку Туреччини, дійшовши до другого раунду після перемоги над «Гюнешспором» у першому раунді, але згодом програли «Петролспору» з рахунком 1:2^[2]. Наступний сезон був більш успішним, оскільки клуб посів друге місце у Другій лізі, відстаючи на шість очок від чемпіона «Бурсаспора»^[3]. У Кубку Туреччини клуб дійшов до півфіналу, перемігши «Коньяспор», «Аданаспор», «Манісаспор», «Галатасарай» та «Фенербахче». У півфіналі вони зустрілися з «Гезтепе», але зрештою програли з рахунком 2:5 за сумою двох матчів. Так само «Самсунспор» посів друге місце у Другій лізі і у наступному сезоні 1967/68, але вилетів вже у першому раунді Кубка Туреччини^[4]^[5].

1969 року клуб вперше у своїй історії вийшов до вищого турецького дивізіону, після того як фінішували першими в Білій групі Другої ліги, на шість очок випереджаючи «Болуспор», який посів друге місце. Оскільки у другому дивізіоні було дві групи, переможці кожної з них мати зіграти один з одним у фінальній грі, щоб визначити чемпіона, але тут «Самсунспору» не вдалося здобути трофей, оскільки вони програли «Анкарагюджю» з рахунком 0:1^[6]. «Самсунспор» посів п'яте місце у своєму першому сезоні в Першій лізі^[7] , а наступного сезону став дев'ятим, але в обох випадках вибув з першого раунду Кубка Туреччини^[8]^[9]. Після п'яти сезонів гри в першому дивізіоні, «Самсунспор» посів 15 місце в сезоні 1974/75 років і вилетів до Другої ліги. Після цього тренера Басрі Дірімлілі було звільнено, а Камурана Сойкірая повернули до команди. У сезоні 1975/76 Сойкірай зробив клуб переможцем Білої групи, і таким чином «Самсунспор» одразу повернувся до вищого дивізіону^[1]. У тому ж сезоні «Самсунспор» вперше і востаннє виграв Кубок Міністерства молоді та спорту після перемоги над резервною командою «Бурсаспору» з рахунком 2:1^[10].

Клуб завершив сезон 1976/77 років у Першій лізі на 10-му місці, а також невдало виступив у Кубку Туреччини, вибувши у 3-му раунді. Після ще двох сезонів у вищому дивізіоні вони завершили сезон 1978/79 років на 15-му місці та вилетіли до другого дивізіону, де команда провела наступні шість років.

1980-ті роки

Наприкінці 1970-х років Ендер Дженгіз, який тоді був головою клубу, запровадив політику повернення до коріння (öze dönüş), спрямовану на залучення місцевих талантів для зміцнення футбольної команди^[11].

Це дало свої плоди і у сезоні 1984/85 років «Самсунспор» завершив чемпіонат як лідер групи C, знову вигравши чемпіонат і повернувся до Першої ліги. Того сезону команда побила рекорд Другої ліги, провівши безпрограшну серію з 26 матчів, включаючи 17 перемог та 9 нічиїх. Після підвищення «Самсунспор» фінішував у Першій лізі на 3-му місці у сезоні 1985/86 років, а Танжу Чолак з 33 голами став найкращим бомбардлиром чемпіонату^[12]. Наступного року клуб провів один з найкращих сезонів у своїй історії: знову посівши 3-тє місце в чемпіонаті, у якому Чолак забив 25 голів і знову став найкращим бомбардиром, команда дійшла до півфіналу Кубка Туреччини^[1]. Наступного сезону «Самсунспор» фінішував у чемпіонаті на четвертому місці та вийшов у фінал Кубка Туреччини. На шляху до фіналу кубка самсунці вибили «Невшехірспор», «Ушакспор», «Коджаеліспор» і «Анкарагюджю», але програли «Сакар'яспору» у двоматчевому фіналі.

Катастрофа 20 січня

Сезон 1988/89 років «Самсунспор» розпочав під керівництвом головного тренера Нурі Асана. Команда набрала 19 очок протягом перших 18 матчів ліги, але 20 січня 1989 року, під час поїздки на свій перший матч другої половини сезону проти «Малатьяспора», команда потрапила в трагічну дорожньо-транспортну пригоду^[13].

Близько 9:30 ранку, поблизу Хавзи, автобус клубу зіткнувся з вантажівкою та впав униз з обриву^[14]. Першу допомогу постраждалим гравцям «Самсунспора» надала делегація «Чаршамбаспора», яка випадково проїжджала повз дорогою на свій матч проти «Діярбакирспора». Офіційні особи, гравці та персонал цього клубу допомагав витягти поранених з-під уламків та доставити їх до державної лікарні Хавзи, а також здавши кров^[15].

Головний тренер Нурі Асан, гравці Музаффер Бадалиоглу та Мете Аданир, а також водій автобуса Асим Озкан загинули на місці події. Югославський легіонер Зоран Томич впав у кому та помер через шість місяців^[16]. Менеджер з екіпірування Халіл Албайрак та гравці Емін Кар та Ерол Дінлер отримали травми та завершили футбольну кар'єру назавжди^[17], а Бурханеддін Беадіні через травми завершив футбольну кар'єру через рік. Гравці Юксель Огютен, Фатіх Ураз, Шанвер Геймен, Касим Чикла та Угур Терзі отримали травми, але зрештою продовжили свою футбольну кар'єру.^[18]. Ще один з тих, хто вижив у автотрощі, Орхан Килинч, продовжив грати у футбол, але трагічно загинув в іншій автомобільній аварії в 1994 році. Менеджер клубу Юксель Озан також пережив аварію з травмами^[19].

Після аварії провідні діячі політичного та спортивного світу Туреччини, зокрема президент Кенан Еврен, прем'єр-міністр Тургут Озал, спікер парламенту Їлдирим Акбулут, міністр національної освіти, молоді та спорту Хасан Джелаль Гюзель, голова Соціал-демократичної народної партії Ердал Іненю, голова Партії вірного шляху Сулейман Демірель, президент «Трабзонспора» Мазхар Афаджан та президент «Малатьясспора» Метін Чаглаян, висловили співчуття «Самсунспору». Через аварію «Самсунспор» не зміг дограти решту сезону і в усіх матчах, що залишилися, їмбула зарахована поразка з рахунком 0:3. Однак Федерація футболу Туреччини надала клубу особливий статус, що дозволило їм залишитися в лізі, і їх було оголошено «почесними чемпіонами» того сезону^[20]^[21].

На згадку про трагедію, «Самсунспор» додав чорний колір до своїх традиційних червоно-білих клубних кольорів^[22]. Катастрофа описана в книзі Мехмета Їлмаза «Самсунспор: червоний, білий, чорний», виданій видавництвом İletişim Publishing у 2009 році, та в книзі Хакана Ділека «Ось як це було», також виданій видавництвом İletişim Publishing^[23]^[24].

Ідея встановлення меморіального пам'ятника на честь трагедії пропонувалась кілька разів, але не була реалізована до 2020 року, коли нарешті були зроблені конкретні кроки. Столична міська рада Самсуна встановила пам'ятник у Національному саду Самсуна, а «Самсунспор» збудував ще один перед стадіоном 19 травна^[25]^[26].

Період стабільності

Після трагічної аварії 1989 року «Самсунспор» відновив свій склад, використовуючи кошти з благодійних кампаній, але вилетів у сезоні 1989/90 років^[27]. Надалі «Самсунспор» став командою-ліфтом, і після першого місця у другому дивізіоні 1990/91, клуб одразу знову вилетів, а 1993 року знову піднявся до вищого дивізіону^[28]. Лише після цього «Самсунспор» зумів закріпитись у елітному дивізіоні, залишаючись у Суперлізі протягом 13 сезонів поспіль з 1993 по 2006 рік, що стало історичним досягненням клубу^[29]. Найкращим досягненням за цей період стало 5-е місце в сезоні 1993/94 років і вихід до півфіналу Кубка Туреччини^[30] «Самсунспор» також виграв Балканський кубок у сезоні 1993/94 років, ставши останнім клубом який виграв цей трофей^[31].

Пізніше клуб двічі брав участь у єврокубках, зігравши у Кубку Інтертото УЄФА 1997 та 1998 років. У 1998 році «Самсунспор» дійшов до півфіналу, перемігши «Крістал Пелас», а потім поступився «Вердеру»^[32].

Найяскравішим моментом пізніших років стало те, що Серкан Айкут став найкращим бомбардиром Суперліги 1999/00 років із 30 голами^[33].

Падіння і занепад

У сезоні 2005/06 років «Самсунспор» вилетів з Суперліги після 13 років у вищому дивізіоні^[34]. Провівши кілька років у Першій лізі, клуб повернувся у вищий дивізіон у сезоні 2010/11 років^[35], однак знову вилетів після сезону 2011/12 років^[36]. У наступних сезонах команда кілька разів досягала плей-оф за підвищення, але не могла повернутися до Суперліги^[37], а у сезоні 2017/18 років, зіткнувшись із серйозними фінансовими проблемами, клуб вперше у своїй історії вилетів до третього дивізіону^[38].

У 2018 році колишній президент Ісмаїл Уяник очолив процес корпоратизації, в результаті якого було створено акціонерне товариство «Футбольний клуб Самсунспор», через що футбольна секція була відокремлена від спортивного клубу та стало окремою юридичною особою^[39]. Пізніше Юксель Їлдирим придбав контрольний пакет акцій.^[40]

За нового власника клуб значно інвестував в інфраструктуру та підбір гравців. В результаті «Самсунспор» повернувся у другий дивізіон у сезоні 2019/20 років, а потім і вийшов до Суперліги за підсумками сезону 2022/23 років після 11 років відсутності^[41]. За часів корпоратизації загальні інвестиції склали 65 млн євро^[42]. У 2024 році ФІФА наклала на клуб трансферну заборону^[43], яку було тимчасово призупинено до остаточного рішення. У тому сезоні команда завершила чемпіонаті на 13-му місці та залишилася в Суперлізі. На наступний сезон 2024/25 трансферний бан було підтверджено^[44] і команда не могла придбати жодного гравця, тим не менш клубу вдалось посісти сенсаційне 3 місце в Суперлізі і вперше в історії кваліфікуватись до раунду плей-оф кваліфікації Ліги Європи^[45]^[46]..

Самсунспор

Історія

Перші роки

1980-ті роки

Катастрофа 20 січня

Період стабільності

Падіння і занепад

Статистика

Поточний склад

Досягнення

Відомі гравці

Примітки

Посилання

Wikiwand - on