Самійлівка (Саратовська область)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Самійлівка.

Самійлівка  — селище міського типу (з 1967) в Росії, муніципальне утворення у складі Самійлівського району Саратовської області. Чисельність населення — 6 489 жителів (2020)^[1].

селище Самійлівка
рос. Самойловка
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Саратовська область
Муніципальний район	Самійлівський район
Код ЗКАТУ	63 242
Код ЗКТМО	63 642 151 051
Основні дані
Час заснування	середина XVIII століття
Статус селища	1967
Населення	▼ 6489 (2020)
Поштові індекси	412370
Географічні координати:	51°10′41″ пн. ш. 43°41′50″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+3, влітку UTC+4
Влада
Вебсторінка	sam.samoylovka.sarmo.ru
Мапа
Самійлівка

Залізнична станція Південно-Східної залізниці Три Острова^[ru] на лінії Балашов I^[ru] — Петров Вал^[2]. Селище розташоване на березі річки Терса^[ru][3].

Історія

Виникла як слобода, в середині XVIII століття; заснована українськими переселенцями-втікачами з Київщини, з-під гніту пана Самойлова, в 1750 році, через що дістала назву Самійлівка. Згодом до них долучилися втікачі з Полтавської, Харківської та Чернігівської губерній. Ставши державними, селяни зайнялися чумацтвом — перевозили сіль з озера Ельтон^[4]. За іншою інформацією, назване на честь гетьмана Івана Самойловича, котрий отримав ті землі в дарунок^[2].

В 1928 році Самійлівка стає центром Самійлівського району Балашовського округу Нижньо-Волзького краю (з 1936 року — в складі Саратовської області).

Статус селища міського типу — з 1967 року^[3]. В селищі споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку^[5].

Ансамбль бандуристів

У листопаді 1972 року, в рамках співробітництва Дніпропетровської та Саратовської областей, до Самійлівки була запрошена викладач з Дніпропетровська Лідія Воріна, яка, перед тим, створила ансамбль бандуристок «Чарівниці», у Дніпропетровську. В Самійлівці вона організувала гурт з тією ж назвою — «Чарівниці». Одразу по створенні, ансамбль став переможцем районного та обласного конкурсів художньої самодіяльності, і, у березні 1973 року, виступав на Всеросійському огляді сільської художньої самодіяльності в Кремлівському палаці, після чого отримав звання народного.

В 1974 році обидва колективи Воріної давали концерти в Дніпропетровській та Саратовській областях. У 1979 році самійлівський ансамбль-супутник дніпропетровських «Чарівниць» був учасником спільних концертів з материнським гуртом в Дніпропетровську та Саратові, в 1981 році — в Саратові, у 1982 році спільно записали телепередачу на Дніпропетровському обласному радіо та телебаченні. В червні 2001 року дніпропетровські бандуристки навідалися в гості до самійлівських колег на їх запрошення, де виступили зі спільними концертами по Самійлівському району.

Колектив є переможцем та лавреатом обласних, регіональних, зональних, всеросійських та міжнародного конкурсів^[5].