Сандро Касянюк

Сандро Касянюк (нар. ? — пом. після 1927) — український радянський письменник. Автор циклу фантастичних оповідань «Омашинення людства», що є першим зразком наукової протофантастики в українській літературі. ^[1]

Сандро Касянюк
Ім'я при народженні	Олександр Касянюк (імовірно)
Народився	невідомо
Помер	після 1927
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник

Письменництвом професійно не займався, у повсякденні працював простим робітником на харківському заводі "Електросила". Між тим творчість достатньо високо оцінювали його критики-сучасники. Так, літературознавець Олександр Білецький вважав, що Сандро Касянюк цілком міг би стати " Українським Уеллсом з пролетарською ідеологією". ^[2] Сандро Касянюк згадується також в роботі Володимира (Волтера) Смирніва "Українська фантастика: історичний і тематичний огляд" (вперше видана 2013 р., видана в Україні – у 2019 р.) ^[3]

Твори Касянюка сповнені наївно-соціалістичним утопізмом, в них прославляються машини і оспівується техніка. Людина майбутнього у творах Касянюка для цієї техніки "тільки вказівник, тільки керувальник". Герої Касянюка окрилені ідеями на краще життя в соціалістичному суспільстві. ^[4]

Бібліографія

• 1922 - оповідання «Кроки перші» (видано у № 1(3) літературного журналу «Шляхи мистецтва»)
• 1922 - оповідання «Нова утопія» (видано у № 2(4) літературного журналу «Шляхи мистецтва»)
• 1923 - п'єса «Затоки життя» (окреме видання від видавництва "Гарт" у Харкові)
• 1925 - оповідання «Машинове весілля» (видано у №12 газети «Культура і побут»)
• 1927 - оповідання «Гаї та радіо» (видано у №7 газети «Культура і побут»)