Санкт-Петербурзька губернія

Санкт-Петербурзька губе́рнія (з серпня 1914 року Петроградська, з 1924 року Ленінградська) — адміністративна одиниця колишньої Російської імперії, що містилася на північному заході європейської частини.

Санкт-Петербурзька губернія
Герб
Центр	Санкт-Петербург
Утворено	1710
Площа	39 203,2 верст²
Населення	2 112 033 особи (1897) осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники	Інгерманландська губернія
Наступники	Ленінградська область

Історія

Губернія була утворена 1710 з Інгерманландської губернії. Проіснувала до 1927 року, коли увійшла до складу новоствореної Ленінградської області.

Адміністративний поділ

На 1897 рік складалася із 8 повітів

• Гдовський повіт
• Лузький повіт
• Новоладозький повіт (1923–1927 Волховський)
• Петергофський повіт
• Санкт-Петербурзький повіт (1914–1925 Петроградський, 1924–1927 Ленінградський)
• Царскосельський повіт (1918–1923 Дєтскосельський)
• Шліссельбурзький повіт
• Ямбурзький повіт (1922–1927 Кінгісепський)

Губернатори

1762—1764 рр. (з перервою) — Неплюєв Іван Іванович (1693—1773) — дипломат, головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 7 жовтня по 30 листопада 1741 року), Київський губернатор (2 березня 1740 — 7 жовтня 1741 рр.), Оренбурзький губернатор (1744—1758 рр.), Санкт-Петербурзький генерал-губернатор (з вересня 1762 по червень 1763 рр. та з червня по липень 1764 року).

1922 року до складу губернії увійшли Витегрський повіт та Лодейнопольський повіт скасованої Олонецької губернії. 1923 року шляхом об'єднання Дєтскосельського та Петергофського повітів утворено Троцький повіт.

Військові губернатори

• 28 липня 1798 — 12 липня 1800: Петер-Людвіг фон дер Пален^[1]
• 21 жовтня 1800 — 17 червня 1801: Петер-Людвіг фон дер Пален (вдруге)^[1].

Див. також

• Новгородщина