Санта-Франческа-Романа

Санта-Франческа-Романа (італ. Santa Francesca Romana) — середньовічна церква на Римському форумі

Санта-Франческа-Романа
41°53′28″ пн. ш. 12°29′19″ сх. д.
Країна	Італія[1]
Розташування	Рим[1]
Тип	мала базиліка[1] і церква
Стиль	романський
Архітектор	Карло Ломбарді
Дата заснування	9 століття
Санта-Франческа-Романа Санта-Франческа-Романа (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

З 1352 перебуває в розпорядженні бенедиктинського згромадження оліветанців.

До XVI століття церква називалася Санта Марія Нова і, як можна зробити висновок з цієї назви, була присвячена Діві Марії.

Ще в VIII столітті на її місці стояв невеликий ораторіум для апостолів Петра і Павла, оточений руїнами античного храму Венери і Роми. За Павла I у II-й половині Х століття ораторіум був вбудований в нині існуючу церкву, куди були переміщені основні святині із зруйнованої землетрусом церкви Санта Марія Антіква. Гонорій II перебудував храм з додаванням кампаніли і абсидних мозаїк із зображенням Маести. Декілька століть пізніше, у зв'язку з канонізацією Франчески Римської, мощі якого спочивають у храмі, пересвятив церкву на честь цієї святої. Тут же похований після повернення в Рим після Авіньйонського полону понтифік Григорій XI. На початку XVII століття за проектом Карло Ломбарді були зведені нові фасад і портал з травертину. У центральні наві збереглися хори, вимощені косматинськими мозаїками.

Облицьована яшмою сповідальна — робота Берніні.

Титулярна церква

Церква Санта Франческа Романа є титулярною церквою, кардиналом-священиком з титулом церкви Санта Франческа Романа (як вона називалася до XVI століття) з 28 червня 1991, є італійський кардинал, Декан колегії кардиналів — Анджело Содано.