Сантері Нуортева

Сантері «Сантту» Нуортева (нар. Олександр Нюберг; 29 червня 1881 — 31 березня 1929) — радянський журналіст фінського походження та один із перших членів фінського парламенту, де він служив членом Соціал-демократичної партії з 1907 до 1908 і 1909—1910 роки. Нуортева емігрував до США у 1911 році і відіграв провідну роль у значному фінськомовному соціалістичному русі в Америці. У різний час він редагував журнали Säkeniä («Іскра»), газети Toveri («Товариш») і Raivaaja («Піонер»). Він був офіційним представником в Америці уряду фінських соціалістів-революціонерів 1918 року і після його повалення мав вплив на офіційні справи уряду Радянської Росії в Сполучених Штатах. У 1920 р. вивезений до радянської Росії.

Сантері Нуортева
фін. Santeri Nuorteva
Народився	29 червня 1881(1881-06-29)  Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер	31 березня 1929(1929-03-31) (47 років)  Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна	Фінляндія
Діяльність	політик, журналіст
Alma mater	Гельсінський університет[d]
Знання мов	фінська
Членство	Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада	депутат Едускунта[d][1]
Партія	Соціал-демократична партія Фінляндії[1]
Діти	Kerttu Nuortevad
Медіафайли у Вікісховищі

Його дочкою була відома фінсько-радянська розвідниця Кертту Нуортева.

Раннє життя

Сантері назвали Олександром Нюбергом, коли він народився у Війпурі, Велике князівство Фінляндське, 29 червня 1881 року. Його батько, Клаес Фредрік Нюберг, був телеграфістом, а мати була російською єврейкою Анною Олександрівною Сахаровою. Ще до закінчення середньої школи Сантері працював у магазині, матросом і котельником. Після закінчення середньої школи в 1904 році він почав працювати вчителем і журналістом у Форсі. Він був учителем мови в початковій школі Форсса в 1904—1907 роках і редактором Forssa News в 1904—1906 роках.

Покинувши Форсса, Нуортева працював журналістом у журналі Socialist у Турку в 1908 році, а потім редактором журналу Kansan у Тампере в 1909—1911 роках. Нуортева був ув'язнений за Lèse Majesté у 1909 році.

Політична кар'єра

Псевдонім Сантері Нуортева Нюберг взяв у 1906 році, під час Революції 1905 року в Російській імперії, до складу якої входила Фінляндія.^[2] Він став членом фінського парламенту в 1907 році і пропрацював там до 1910 року.

Нуортева іммігрував до Сполучених Штатів у 1911 році, де миттєво став провідним членом Фінської соціалістичної федерації в Америці та одним із її найвидатніших речників. Він працював редактором щоденної газети Toveri («Товариш») в Асторії, штат Орегон, на північному заході Тихого океану з 1912 по 1913 рік. Він виїхав на східне узбережжя, щоб редагувати щомісячний журнал Säkeniä («Іскра») і працював у редакції «Райваая» («Піонер»).

Під час Громадянської війни у ​​Фінляндії Нуортева був тимчасовим повіреним у справах Фінської Соціалістичної Робітничої Республіки у Вашингтоні, округ Колумбія, у 1918—1919 роках. 10 травня 1918 року, коли уряд, який представляв Нуортева, було повалено, аудиторія соціалістів заповнила Карнеґі-хол у Нью-Йорку, щоб почути, як він засудив фінських антибільшовиків як союзників німецького юнкерського класу, а не друзів Америки та її союзників, як вони стверджували. Прямо захищаючи нещодавній Брест-Литовський договір, який ознаменував вихід Радянської Росії з війни проти Німеччини, він вітав більшовицьку революцію в Росії як найбільшу загрозу для Німеччини: «Сьогодні прапор Соціалістичної Республіки Росії майорить над соціалістичним посольством у Берліні, страшний символ найбільшої загрози для німецьких правителів, бо цей прапор уособлює силу великої народної ідеї, яка передбачає повне знищення кайзеризму та юнкерства та всіх їхніх творінь».^[3] Він виступав за дипломатичне визнання Радянського уряду США.^[4]

21 вересня 1918 року New York Evening Post звинуватила його в тому, що він був автором і фабрикантом «Документів Сіссона», суперечливого набору російськомовних газет, які, якщо вони справжні, доводили, що німецький генеральний штаб фінансував російську революцію і що і Ленін, і Троцький були німецькими агентами.^[5][6] Згодом він став керівником інформації Російського інформаційного бюро, де-факто посольства російського уряду, у 1919–1920 роках, будучи помічником Людвіга Мартенса, невизнаного радянського посла та суперечливої ​​особи в Америці.^[7]

У 1918 році він також співпрацював над перекладом англійською мовою «Лист до американських робітників» Леніна.^[8]

У 1920 році Нуортева покинув Сполучені Штати, виїхавши спочатку до Канади, а потім до Англії, звідки через 10 днів був депортований до Радянської Росії — туди, куди він просив, замість повернення до США.^[7]

Радянські роки

Повернувшись у Радянську Росію, Нуортева очолив англо-американський відділ Народного комісаріату закордонних справ.^[9]

У Радянському Союзі Нуортева знову був ненадовго заарештований і ув'язнений у 1921-1922 роках.^[6] Після звільнення він працював менеджером у Карельській Автономній Радянській Соціалістичній Республіці в Петрозаводську в 1922 році.

Після повернення до Москви Нуортева працював журналістом і комісаром англо-американського відділу в Москві в 1923-1924 роках, коли Роста, радянське інформаційне агентство, на короткий час відрядило Нуортева до Стокгольма як свого представника. Після роботи там Нуортева став головою радянського Карельського центрального комітету в 1924-1927 роках.

Смерть і спадок

Нуортева помер 31 березня 1929 року в Ленінграді, коли працював редактором радянського словника.

Дивіться також

• Фінська соціалістична федерація
• Соціалістична партія Орегону
• Арманд Гаммер
• Абрахам Аарон Геллер