Саншу I - Wikiwand

Са́ншу I (порт. Sancho I; 11 листопада 1154 — 26 березня 1211) — король Португалії (1185—1211). Представник португальської Бургундської династії. Народився в Коїмбрі, Португалія. П'ята дитина і другий син португальського короля Афонсу І та Матильди Савойської, дочки савойського графа Амадея III. Батько португальського короля Афонсу II. Регент королівства (1169—1185).

Коротка інформація Король Португалії, Попередник: ...

Учасник Реконкісти. Продовжив діяльність батька, спрямовану на утвердження самостійності Португалії. Одружився з арагонською інфантою Дульсою (1174), уклавши португальсько-арагонський союз. Вів війни із Леонським королівством у Галісії та мусульманськими державами на півдні Піренейського півострова. Першим із португальських монархів утримував Сілвеш (1188—1191)

Проводив активну колонізацію прикордонних земель, спустошених війнами; за підтримки своєї сестри Терези, графині Фландрії, заселяв країну фламандцями та бургундцями. Заклав місто Гуарда (1199), а також дарував права міського самоуправління Говеї та Ковіляну (1186), Брагансі (1187), Белмонте (1199) тощо. Сприяв розвитку землеробства, ремесел і торгівлі. Першим із португальських монархів почав земельно-правові конфлікти з Церквою та єпископами. Помер у Коїмбрі, похований у Коїмбрському монастирі Святого Хреста. Прізвисько — Засели́тель (порт. o Povoador).

Remove ads

Імена

Са́ншу I (порт. Sancho I) — у португальських джерелах.
Са́ншу Афо́нсу (порт. Sancho Afonso) — по-батькові Афонсу.
Са́ншу I Бургу́ндський (порт. Sancho I de Borgonha) — за назвою династії.
Са́ншу Засели́тель (порт. Sancho, o Povoador) — за прізвиськом.
Са́ншу-Марті́ню (порт. Sancho Martinho) — за хрещеним іменем.
Са́ншу I Португа́льський (порт. Sancho I de Portugal) — за назвою країни.
Са́нцій I (лат. Sancius I) — у латинських джерелах.
Са́нчо I (ісп. Sancho I) — у кастильських, іспанських джерелах.
Ма́ртин-Са́нцій (лат. Martinus Sancius) — в «Лузітанській хроніці»^[1].

Remove ads

Біографія

Узагальнити

Перспектива

Регент

Саншу І народився 11 листопада 1154 року в Коїмбрі, в родині португальського короля Афонсу І з Бургундського дому. Він був п'ятою дитиною і другим сином від законної дружини-королеви Матильди Савойської, доньки савойського графа Амадея ІІІ^[2]. Хлопець з'явився на світ у день святого Мартина Турського, тому батьки охрестили його Мартином (порт. Martinho, Мартіньо, Мартіню)^[3]^[4]^[1]. 1155 року, коли помер його старший брат та престолонаслідник Енріке, він опинився єдиним спадкоємцем Португальської корони й отримав нове ім'я — Саншу (Санчо).

1169 року батько-король Афонсу отримав тяжке поранення в ногу під Бадахосом й не міг виконувати свої обв'язки як раніше. Від його імені державними справами почала керувати регентська рада, в якій за рішенням короля головою-регентом став Саншу. 15 серпня 1170 року батько висвятив сина-спадкоємця в лицарі й проголосив другою людиною в королівстві^[5]. Молодий регент займався як військовими, так і цивільними справами. Від 1173 року він ділив свої обов'язки із сестрою Терезою, яку офіційно проголосили престолонаслідницею на рівні з братом; вона займалася цивільним державними справами до 1184 року (коли була віддана заміж до Фландрії, за графа Філіппа)^[6]. Крім цього, з вересня 1172 року в головуванні ради брав участь інфант Фернанду, бастард короля Афонсу^[7].

1174 року Саншу одружився із арагонською інфантою Дульсою, молодшою сестрою арагонського короля Альфонсо ІІ^[8]. Цей шлюб створив союз Португалії та Арагону, скерований на укріплення незалежності обох королівств на Піренейському півострові^[9]^[10] . На той час монархи Кастильського та Леонського королівств не визнавали португальської самостійності, а Святий Престол зволікав із визнанням португальського королівського титулу. Того ж року Афонсу І по-суті відійшов від державних справ, ймовірно через хворобу, й передав усі важелі управління законному синові^[8].

1178 року Саншу здійснив великий рейд вглиб мусульманських володінь в Іспанії. Здобувши перемоги у боях поблизу Севільї та на річці Гвадалквівір, він зірвав підготовку маврів до нападу на португальські землі.

Король

6 грудня 1185 року 76-річний король-батько Афонсу І помер; його 31-річний син Саншу І став другим королем Португалії. Офіційна коронація відбулася 9 грудня того ж року в Коїмбрському соборі^[11]. Столицею держави залишилася Коїмбра.

В часи свого правління Саншу І проводив перманентні військові операції на двох фронтах: на півночі йшла прикордонна війна за володіння Галісією проти Кастильсько-Леонського королівства, а на півдні — Реконкіста проти мусульманських держав-тайф. Боротьба тривала з перемінним успіхом. Так, 1188 року за допомоги хрестоносців-учасників Третього хрестового походу Саншу здобув мавританське місто Сілвеш, великий комерційний центр на півдні регіону Аль-Гарб (Алгарве), з населенням 20 тисяч осіб^[12]. Він укріпив його і спорудив Сілвешський замок, що зберігся до сьогодні. Але 1191 року місто знову захопили мавританські сили халіфа Абу Юсуфа Якуба аль-Мансура^[13]. Так само маври здобули Торреш-Новаш, що опирався 10 днів. Король не міг захистити свої здобутки на півдні через загрозу з боку Леону на півночі.

Саншу І присвячував багато уваги політичній та адміністративній організації Португальського королівства. Він накопичував золото у державній скарбниці, карбував власну монету; сприяв розвитку землеробства, ремесел та купецтва, які заохочував низькими податками та пільгами. На території провінцій Бейра та Трансмонтана король будував нові поселення, а також перетворював старі на містечка, надаючи їм самоврядування. Зокрема, Саншу заклав місто Гуарда (1199)^[14], а також дарував форалом муніципальні права Говейї та Ковіляну (1186), Брагансі (1187), Сан-Вісенте-да-Бейрі (1195) і Белмонте (1199). Ці заходи були скеровані, насамперед, на колонізацію малозаселених або безлюдних теренів королівства, особливо в прикордонних районах. Серед переселенців, запрошених Саншу, більшість походила з Фландрії та Бургундії, де правила його сестра Тереза. Завдяки такій політиці король отримав у історіографії прізвисько «Заселитель»^[15].

За життя Саншу І мав пристрасть до літератури та навчання. Він написав декілька збірників поезії, а також власним коштом делегував португальців до іноземних навчальних закладів, зокрема до Болонського університету. 1192 року король дарував 400 золотих Коїмбрському монастирю Святого Хреста для тих ченців, що хотіли навчатися у Франції.

У 1188 або 1189 році Саншу І передав своїй дружині Дульсі дохід з земель Воги, Санта-Марія-да-Фейри та Порту^[16]. В жовтні 1209 року він оприлюднив свій останній заповіт, що став причиною майбутньої політичної кризи^[17]. Згідно із цим заповітом королівські доньки-інфанти Тереза, Санша і Мафалда отримували титули королев та володіння у Центральній Португалії разом із замками в Монтемор-у-Велю, Аленкері та Сейї. Таке рішення йшло врозріз із планами королевича і спадкоємця трону Афонсу II, який прагнув централізації влади й володінь у королівських руках.

26 березня 1211 року Саншу І помер в Коїмбрі, у 56-річному віці. Його поховали у Коїмбрському монастирі Святого Хреста, поруч із батьком Афонсу. Новим португальським королем став Афонсу ІІ.

Remove ads

Сім'я

Докладніше: Португальський Бургундський дім

Дружина — Дульса (1160—1198), донька Рамона-Беренгера IV, графа Барселонського

Діти:

Тереза (1175/1176—1250) — португальська інфанта ∞ Альфонсо IX, леонський король.
Санша (1180—1229) — португальська інфанта, засновниця і абатиса Селашського монастиря.
Конштанса (1182—1202) — португальська інфанта, померла в молодому віці.
Афонсу II (1186—1223) — король Португалії (1212—1223).
Раймунд (1187/1188—1188/1189) — португальський інфант, помер у дитинстві^[18].
Педру (1187—1258) — португальський інфант ∞ Аврембія, уржельська графиня^[18].
Фернанду (1188—1233) — португальський інфант ∞ Жанна І, фландрська графиня.
Енріке (1189.3—1189.12) — португальський інфант, помер у дитинстві^[18].
Мафалда (1195/1196—1256) — португальська інфанта ∞ Енріке I, кастильський король.
Беренгарія (1196/1198—1221) — португальська інфанта ∞ Вальдемар II, данський король.
Бранка (1198—1240) — португальська інфанта, черниця Гвалалахарського монастиря^[19].