Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане

Сан Карло алле Кваттро Фонтане (італ. San Carlo alle Quattro Fontane, також San Carlino, що означає «церква св. Карла біля чотирьох фонтанів») — еталон химерної барокової криволінійності, спроєктований і побудований у Римі одним з найекстравагантніших майстрів бароко — Франческо Борроміні.

Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане
Церква Сан Сан Карло алле Кваттро Фонтане, фасад
41°54′06″ пн. ш. 12°29′27″ сх. д.
Тип споруди	церква[1][2]
Розташування	Італія, Рим
Архітектор	проєкт Франческо Борроміні
Інженер	Франческо Борроміні
Початок будівництва	1638
Кінець будівництва	1641, 1670 — 1680
Стиль	розвинене бароко
Належність	католицизм
Єпархія	римська дієцезія
Стан	національна спадщина Італіїd[2]
Адреса	Рим, біля чотирьох фонтанів
Епонім	Карло Борромео
Присвячення	Карло Борромео
Вебсайт	sancarlino.es
Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане (Італія)
Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане у Вікісховищі

Історія

Будувалася вона за одним з перших самостійних проєктів Борроміні у 1638–1677 рр. і була освячена на честь канонізованого міланського кардинала і реформатора церкви Карло Борромео ( архієпископа з Мілана ), а також Пресвятої Трійці. Церкву можна назвати важливішим проєктом життя Борроміні, оскільки було завершено її будову вже після його смерті. Замовниками були ченці іспанського ордену трінітаріїв.

Кути церкви — зрізані і біля них розташовані чотири скульптурні групи з фонтанами, звідси назва — алле Кватро Фонтане. Фігури ангелів підтримують великий овал із зображенням герба. Внутрішнє оздоблення виконано у білому кольорі і вважається одним з перших творінь епохи розквіту римського бароко. Будівля в перерізі утворює овал, перекритий куполом, по сторонах розташовані дві невеликі каплички. Каплиця в нижній частині церкви була передбачена як місце поховання архітектора, однак Борроміні, який покінчив життя самогубством, був похований поруч з його дядьком Карло Мадерно в римські церкві Сан-Джованні-дей-Фіорентіні.

Уславлений фасад

Багато вражень на сучасних майстру архітекторів справив хвилястий фасад церкви, обернутий на вузьку римську вуличку. Він розбитий на два яруси величним карнизом і прикрашений щільно розташованими колонами і нішами. Ніші першого ярусу прикрашені скульптурами, верхні залишені порожніми. Але фасад створений племінником архітектора в період 1664–1667 років — Бернардо Борроміні після вивченні малюнків і проєктів дяді, які той не встиг знищити в скрутні дні наприкінці життя.

Реставрація

У 1999 році церква ґрунтовно відреставрована.

Галерея

• 
  Портрет Франческо Борроміні у вигляді паломника
• 
  Кінцевий варіант розпланування
• 
• 
  Дзвіниця
• 
  Фасад
• 
  Склепіння купола
• 
  Інтер'єр
• 
  Крипта