Сачко Ігор Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сачко.

І́гор Па́влович Сачко́ (нар. 3 жовтня 1958(19581003), Підволочиськ Тернопільської області) — український театральний актор, народний артист України (2018).^[1]

Сачко Ігор Павлович
Народився	3 жовтня 1958(1958-10-03) (67 років) Підволочиськ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Тернопіль
Діяльність	актор, театральний діяч, майстер художнього слова
Відомий завдяки	актор Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
У шлюбі з	Оксана Сачко, актриса
Діти	донька Надійка
Нагороди	Заслужений артист України Заслужений артист України (1999) Народний артист України (2018)

Життєпис

1980 — закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

З 1980 року — актор Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

Тривалий час був директором цього театру. Як режисер на Малій сцені театру поставив виставу «Серце Луїджі» І. Буковчана. Також виступає як майстер художнього слова.

З 1996 року є головою Тернопільської обласної організації Національної спілки театральних діячів України.

1999 року удостоєний звання заслуженого артиста України.^[2]

2018 року удостоєний звання народного артиста України.

Ролі в театрі

• Антоніо («Моя професія — сеньйор з вищого світу»)
• Василь Кочубей («Мазепа»)
• Гаврилко («По-щучому велінню»)
• Голова суду («Патетична соната» П. Куліша)
• Гупаленко («Суєта» І. Карпенка-Карого)
• Едек («Танго» С. Мрожека)
• Король («Легенда про Тіля Уленшпігеля» Г. Горіна)
• Макухович («Євангеліє від Івана» А. Крима)
• Онисим («Коханий нелюб» Я. Стельмаха)
• Писар («Тарас Бульба» за Гоголем)
• Савка Чуприна («Як наші діди парубкували» В. Канівця)
• Степна («Жидівка-вихрестка» І. Тогобочного)
• Художник («Блез» К. Маньє)
• Цезар Рупор («Ромул Великий» Ф. Дюрренматта)
• Тамаш («Штани» Ф. Дунаї)

Ролі в кіно

• Генерал («Один — в полі воїн», 2003)
• Епізодична роль («Іван та кобила», 1992)