Сванте Еліс Стремгрен

Сванте Еліс Стремгрен (31 травня 1870, Гельсінборг, Швеція — 5 квітня 1947, Копенгаген) — шведсько-данський астроном, спеціаліст з небесної механіки. Директор Копенгагенської обсерваторії^[en], помічник редактора журналу Astronomische Nachrichten, голова Німецького астрономічного товариства (1921—1930), член Королівського астрономічного товариства і багатьох академій наук. Батько астронома Бенгта Стремгрена.

Сванте Еліс Стремгрен
Svante Elis Strömgren
Народився	31 травня 1870(1870-05-31)[1][2][…]  Гельсінборг, Helsingborg cityd, Мальмегус, Швеція[1]
Помер	5 квітня 1947(1947-04-05)[1][2][…] (76 років)  Копенгаген, Данія[3]
Поховання	Гольменське кладовищеd[3]
Країна	Швеція Королівство Данія
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	Лундський університет (1898)[4]
Галузь	астрономія, theoretical astronomyd[5] і комета[5]
Заклад	Лундський університет Копенгагенський університет Кільський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Карл Шарльє[4]
Аспіранти, докторанти	Бенгт Стремгрен[4]
Членство	Прусська академія наук Шведська королівська академія наук Фінська академія наук Данська королівська академія наук
У шлюбі з	Hedvig Strömgrend[6]
Діти	Бенгт Стремгрен Erik Strömgrend
Нагороди

Біографія

З 1887 року Стремгрен вивчав астрономію в Лундському університеті, де в 1898 році отримав ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію «Визначення орбіти комети 1890 II», а потім викладав там як доцент. Від 1901 по 1907 рік він працював у Кільському університеті помічником редактора журналу Astronomische Nachrichten, а з 1904 року — також приват-доцентом з астрономії. У 1907 році він став професором астрономії в Копенгагенському університеті і директором Копенгагенської обсерваторії^[en]. Він займав ці посади до свого виходу на пенсію в 1940 році. Його син Бенгт Стремгрен змінив його на посаді директора обсерваторії в Копенгагені.

Наукова робота

Наукова робота Стремгрена, в основному, була присвячена небесній механіці, особливо подвійним зорям, проблемі трьох тіл і кометам. Доклавши величезних зусиль, він обчислив орбіти минулих комет та показав, що всі відомі комети належать до Сонячної системи.

Стремгрен написав кілька науково-популярних книг з астрономії та 27 років був редактором скандинавського журналу Nordisk Astronomisk Tidsskrift. Разом зі своїм сином Бенгтом він написав підручник з астрономії для студентів Копенгагенського університету, який був 1933 року виданий у розширеному вигляді німецькою мовою як «Підручник астрономії» (нім. Lehrbuch der Astronomie).

Стремгрен брав активну участь у кількох комісіях Міжнародного астрономічного союзу та був членом Королівського астрономічного товариства, а також Шведської, Данської, Фінської, Норвезької та Прусської академій наук.

Від 1921 по 1930 рік Стремгрен був головою Німецького астрономічного товариства. Оскільки він прагнув сприяти примиренню в період остракізму німецьких і австрійських учених після Першої світової війни, його номінували на Нобелівську премію миру в 1920, 1922 і 1923 роках^[7][8]. Навіть після 1933 року Стремгрен продовжував підтримувати німецьких колег, які зазнавали переслідувань з боку націонал-соціалістів.

Родина

У 1902 році Стремгрен одружився з дантисткою, а згодом історикинею стоматології Гедвіг Лідфорсс Стремгрен^[de]. У пари народилися двоє синів — Бенгт (1908) та Ерік^[pl] (1909). Бенгт став астрономом, а Ерік досліджував і викладав психіатрію^[9].

Пам'ять

На честь науковця названо астероїд 1422 Стремгренія та місячний кратер Стремгрен^[en][10].

Роботи

• Lehrbuch der Astronomie = Підручник астрономії (1933)