Сваха

Сва́ха — багатозначний термін^[1].

За походженням слово сваха є жіночою формою слова сват (утворене за допомогою суфікса -аха)^[2].

• Сваха — термін свояцтва — мати або родичка одного з подружжя щодо батьків або родичів другого, жіночий рід до сват^[1]
• Сваха — жінка, яка, добре знаючи весільні обряди, порядкує на весіллі^[1]
• Сваха — жінка, яка займається сватанням, влаштуванням шлюбів^[1]. Влаштувальниці шлюбів існували в Стародавній Греції (дав.-гр. προμνήστρια), і в ацтеків^[3].

Згідно зі Словарем української мови Б. Грінченка, «свахами» називали жінок, що уклали між собою комерційну угоду^[4]. Людину, що не тримається одного місця, називали «переїжджою свахою»^[1].

Інше

• Свашка — весільний чин — товаришка нареченої. У традиційному обряді свахою виступала одружена сестра нареченого, за відсутності — інша близька родичка. Разом з дружком вона відводила молодих до спальні, роздягала молоду та ін. Свашками називали присутніх на весіллі інших одружених родичок жениха. Вони готували шлюбне ложе, співаючи: «Ой, хто буде спати, Будем йому на постіль слати: Соломку в головки, сінця під колінця, А м'яти під п'яти, Щоб було м'яко спати»^[5][6]