Підляська мікромова

«Підляська мікромова» («своя мова», «проста мова», пудляська мова, pudlaśka mova) — три розмовні діалекти підляшів Північного Підляшшя у Польщі, які належать до підляського говору західнополіського говору північного наріччя української мови^{[джерело?]}. На означення місцевої говірки у Польщі найчастіше вживаються назви «підляська мова» (пол. język podlaski), «проста мова» (пол. język prosty), «тутешня / тутейша мова» (пол. język tutejszy).

Підляська мікромова
Своя мова
Поширена в	Білорусь, Польща, Україна
Регіон	Північно-західне Полісся
Носії	≈40 тисяч [1]
Писемність	латинське письмо і кирилиця
Класифікація	Індоєвропейська Слов'янська Східнослов'янська Українська Північне наріччя Підляський говір Підляська мікромова
Офіційний статус
Офіційна	-
Коди мови
SIL	-

Туристичні знаки підляською та польською мовами

Опис

Відповідно до перепису населення Польщі 2002 р. у Підляському воєводстві Польщі (Північне Підляшшя) мешкає 46 400 осіб, які самовизначилися як «білоруси», з них 37 000 належить до групи «підляшів» (біл. «падляшы»), чия мова є одним з діалектів української мови. За переписом того року 1 400 осіб ідентифікували себе українцями. Завдяки діяльності «Союзу українців Підляшшя», направленій на пробудження української самосвідомості місцевого населення, за переписом 2011 року кількість українців зросла вже до понад 2700 осіб^[2]. Населеним пунктом, де проживає найбільше «підляшів» є с. Чижі Підляського воєводства Польщі (82 % населення в 2002 році).

Самі «підляші» здебільшого після Другої світової війни ідентифікують свою мову як «білоруську» (близько 30 000 осіб)^{[джерело?]}, однак насправді вона є суттєво відмінною від літературної білоруської, що сприймається як «не зовсім своя мова».

Населення Південного Підляшшя говорить схожими діалектами, але ідентифікує себе як «українці» (українців було виселено з Південного Підляшшя в рамках операції «Вісла», частина населення повернулася у 1956 р.). У Польщі діалекти Південного Підляшшя іноді називають «хахлацька мова» (пол. język chachłacki, без образливого значення).

«Своєю мовою» у 70-х роках XX століття в білоруськомовній газеті «Ніва» публікувалася Зося Сачко (під егідою «Беларускага літаратурнага аб'яднаньня „Белавежа“» вийшли три її поетичні збірки: «Пошукі» у 1982 р., «Над днём похіляна» у 1991 р., «Шчэ одна вэсна» у 1995 р.), у 1981 р. «Ніва» опублікувала поему Іри Боровик «Час, которы ўмірае», у 2002 р. «Белавежа» видало поетичний томик Віктора Стахвюка «Багровы цень».

Білоруси-підляшуки писали також літературною білоруською мовою, зокрема письменники Надія Артимович (Надзея Артымовіч), Ян Чиквін (Ян Чыквін) та Віктор Швед (Віктар Швед). До 50 % співпрацівників білоруськомовних ЗМІ у Польщі (газет «Ніва», «Часопіс», «Правінцыя» та білоруськомовної програми польського радіо та телебачення у Білостоку) є «підляшами».

Також у Більську Дорофієм Фійоником (біл. Дарафей Фіёнік) видається краєзнавчо-культурний часопис «Бельскі гостінэць», який друкує етнографічні матеріали та записи говірок Підляшшя польською, білоруською мовами та «своєю мовою».

Пропозицію кодифікувати мову «підляшів» висловив Ян Максимюк, один з редакторів білоруськомовного польського часопису «Правінцыя» 30 липня 2004 р. на «Беларускім трыялёгу 2004» у Лапичах, Кринківська гміна, Польща. «Своя мова» записується латинкою на основі польської абетки або кирилицею на основі білоруської абетки з додаванням літер ґ — орґанізатор, ê — чоловіêк, j — короваj, ô — Пудляшукі і Полішукі — як одін рôд.

Підляська абетка

Підляська абетка

A a	B b	Ć ć	Č č	D d	(Dz dz)	(Ď ď)	(E e)	(Ê ê)	(F f)
G g	H h	Ch ch	I i	(Iê iê)	J j	K k	L l	Ł ł	M m
N n	Ń ń	O o	(Ô ô)	P p	Q q	R r	S s	Ś ś	Š š
T t	Ť ť	U u	V v	W w	X x	Y y	Z z	Ź ź	Ž ž

Пояснення:

• Ć — [ць]; Č — [ч]; Ď — [дь]; Ê — [е], Iê — [іе]; Ch — [х]; Ł — [л]; Ń — [нь]; Ô — [ӱ] (оглиблене «і», чи як німецьке «ü»); Ś — [сь]; Š — [ш]; Ť — [ть]; V — [в]/[ў]; Ź — [зь]; Ž — [ж];

Літери q, w, x зустрічаються тільки в іноземних назвах (Quebec, Quentin, Wellington, Winston, Xanadu, Matrix), а диграф dź використовується для запису географічних назв із польської чи білоруської мов^[3].

Див. також

• Західнополіська мова
• Українці Польщі
• Простая мова
• Тутейші
• Перелік Сводеша для підляської, білоруської та української мов