Свято-Георгіївський храм (Новочеркаськ)

Свято-Георгіївський храм (рос. Свято-Георгиевский храм) — православний храм в Новочеркаську (Ростовська область, Росія) в пам'ять порятунку життя імператора Олександра III і його сім'ї при аварії царського поїзда 17 жовтня 1888 року. Оригінальна назва — Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця.

Свято-Георгіївський храм
47°25′20″ пн. ш. 40°06′25″ сх. д.
Тип споруди	об'єкт культурної спадщини церква і пам’ятка архітектуриd
Розташування	Росія , Новочеркаськ
Перша згадка	1890
Початок будівництва	1898
Стиль	ретроспективізм
Належність	православ'я
Єпархія	Ростовська і Новочеркаська єпархія
Стан	об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd[1]
Свято-Георгіївський храм (Новочеркаськ) (Росія)
Свято-Георгіївський храм у Вікісховищі

Зовнішні зображення
	Свято-Георгіївський храм

Історія

У 1890 році утворилося парафіяльне піклування щодо будівництва храму на чолі з надвірним радником Іваном Степановичем Київським. При проєктуванні архітектор В. М. Куликов взяв за зразок старообрядську церкву в станиці Нижній-Чир. Храм побудований на пологому місці біля річки Тузлів. Він досить своєрідної архітектури в російському стилі, з ширмовою дзвіницею над трапезною частиною. Розміри храму невеликі, місткість — 400 осіб.

Храм побудовано виключно на приватні пожертвування і обійшовся в 17 тис. рублів. Іконостас виготовлений у майстерні А. Соловйова в Новочеркаську. Віконні плетіння з фасонного закордонного заліза і хрести з російського заліза виконані в слюсарній майстровий Т. Х. Фаслера. Вся начиння була подарована різними благодійниками, на одному з напрестольних хрестів була вирізана наступна напис:

Георгіївська церква до побудови закладена 1897 року 27 квітня, освячений 18 жовтня 1898 р будувалася кам'яною будівлею 1 рік 5 місяців і 21 день.

Першим настоятелем Свято-Георгіївського приходу Новочеркаська є протоієрей Олександр Харитонович Попов, який, будучи ще досить молодим священиком, став настоятелем храму в 1898 році, і був на цьому послуху до 1906 року, коли вже в званні протоієрея він був переведений настоятелем у Свято-Покровський храм станиці Крівянскої.

Церковно-парафіяльна школа при храмі існувала з 1899 року, перебувала протягом 8 років в найманих приміщеннях. У 1908 році побудовано власну будівлю поруч з храмом^[2].

Храм продовжував діяти аж до 1939 року, коли розпорядженням президії Обласного виконавчого Комітету, апеллирующим до постанови ВЦВКа від 1929 року, він був вилучений у громади віруючих згідно з архівними документами. У 1939 році храм був закритий. У повоєнні роки він використовувався як зерносховище. В кінці 1940-х років храм було повернуто Церкві і знову став діючим^[3].

З 1990 року почалося його відновлення. В храмі зберігаються святині, колишні в ньому з моменту побудови: ікони святого Олександра Невського в срібному окладі, святого Пантелеймона Цілителя афонського листа. Особливий інтерес представляє мініатюрний настінний іконостас з живописом академічної школи. Оригінальним твором є чавунний барельєф «Таємна вечеря», копія знаменитої фрески Леонардо да Вінчі. У жовтні 2000 року Георгіївський храм придбав нову святиню — ікону «Достойно є», список мироточивої ікони з Афонської гори^[4].

Свято-Георгіївський храм визнано об'єктом культурної спадщини (пам'яткою історії та культури).

Посилання

• Храми Новочеркаська [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Церкви та храми Новочеркаська [Архівовано 16 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Симфонія - Новочеркаський православний інформаційний портал