Свєтловидов Микола Опанасович

Микола Опанасович Свєтлови́дов (справжнє прізвище Сєдих; рос. Николай Афанасьевич Светловидов; 17 грудня 1889, Курськ — 20 листопада 1970, Москва) — російський радянський актор.

Свєтловидов Микола Опанасович
рос. Николай Афанасьевич Светловидов
Зображення
Ім'я при народженні	Микола Опанасович Сєдих
Народився	17 грудня 1889(1889-12-17)[1]  Курськ, Російська імперія[1]
Помер	20 листопада 1970(1970-11-20)[1] (80 років)  Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор театру, кіноактор
Заклад	Державний академічний Малий театр Росії
Партія	ВКП(б)
IMDb	nm2620908
Нагороди та премії

Біографія

Народився 5 [17] грудня 1889(18891217) року в місті Курську в сім'ї дрібного службовця. З 14-ти річного віку виступав на не професійній сцені. Після закінчення Київського комерційного училища в 1907 році вступив у професійну акторську трупу, мандрував по Поліссю й Придніпров'ю.

З 1909 року — в приватній Оперно-драматичній студії М. Менделєєва, з друго го курсу якої його було прийнято в трупу театру «Соловцов» у Києві. Працював у театрах Києва, Оренбурга, Іркутська, Пензи, Харкова, Ростова-на-Дону, з 1933року — у Малому театрі в Москві. Член ВКП(б) з 1943 року.

Плита в колумбарії

Помер в Москві 20 листопада 1970 року. Урна з прахом захоронена на Новодівочому кладовищі.

Творчість

В Малому театрі, дебютував в ролі Швандя («Любов Ярова» Треньова). Кращі ролі:

• Линяєв («Вовки та вівці» О. Островського);
• Лука («На дні» М. Горького);
• Довгоносик, Крим, Крикун, Терешко («В степах України», «Калиновий гай», «Фронт», «Крила» Корнійчука);
• Менго («Фуенте овехуна» Лопе де Вега);
• Фердінанд («Підступність і кохання» Шіллера);
• Бобчинський («Ревізор» Гоголя);
• Репетилов («Лихо з розуму» Грибоєдов);
• Консул («Вкрали консула» Мдівані);
• Косих («Іванов» Чехова).

Вів концертну діяльність.

Відзнаки

• почесні звання:
  • заслужений артист УРСР з 1932 року;
  • народний артист РРФСР;
  • народний артист СРСР з 1965 року;
• премії:
  • Сталінська премія першого ступеня (1942; за виконання ролі Довгоносика в спектаклі «В степах України» О. Є. Корнійчука);
  • Сталінська премія першого ступеня (1949; за виконання ролі Сергія Сергійовича Зайцева в спектаклі «Московський характер» А. В. Софронова).
• ордена і медалі:
  • два ордена Трудового Червоного Прапора (1937, 1949);
  • медаль «За оборону Москви» (1945);
  • Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945);
  • медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» (1948).