Суховєй Світлана Іванівна

Світлана Іванівна Суховєй (нар. 28 жовтня 1952, Мозир, Білоруська РСР) — радянська та білоруська кіно- і театральна акторка. Заслужена артистка Республіки Білорусь, голова ГО «Білоруська гільдія акторів кіно» (з 1989), член Білоруської спілки кінематографістів (з 1975), Білоруського союзу театральних діячів (з 1997) та членом ради Спеціального фонду Президента Республіки Білорусь із підтримки талановитої молоді.

Світлана Суховєй
біл. Святлана Іванаўна Сухавей
Народилася	28 жовтня 1952(1952-10-28) (72 роки) Мозир, БРСР
Національність	білоруска
Громадянство	СРСР→ Білорусь
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Заклад	Білорусьфільм
Роки діяльності	1967 — до тепер
Членство	Belarusian Union of Cinematographersd і Білоруська спілка театральних діячівd
IMDb	ID 0837750
Нагороди та премії
Заслужений артист Республіки Білорусь

Життєпис

Закінчила ВДІК у 1973 році, майстерня Ігора Таланкіна. У кіно з 1967 року.

Акторка Театру-студії кіноактора в Мінську.

Фільмографія

• Бабине царство (1967);
• Сини йдуть у бій (1969);
• Директор (1969);
• Чорні сухарі (1971);
• Співай пісню, поете... (1971);
• Командир щасливої «Щуки» (1972);
• Фронт без флангів (1974);
• Веселий калейдоскоп (1974);
• Такі високі гори (1974);
• Надійна людина (1975);
• Порт (1975);
• Пам'ять землі (1976);
• Пригоди Травки (1976);
• Фронт за лінією фронту (1977);
• Гонки без фінішу (1977);
• Зустріч в кінці зими (1978);
• Я хочу вас бачити (1978);
• Прийміть телеграму в борг (1979);
• Проти течії (1981);
• З кішки все і почалося...
• Аукціон (1983);
• Дивіться на траву (1983);
• Третій у п'ятому ряду (1984);
• Не хочу одружуватися! (1993);
• Любити по-російськи-2 (1996);
• Любити по-російськи-3 (1999);
• Шанувальник (1999);
• Фабрика мрій (2004);
• Гальмівний шлях (2007);
• Каменська-6 (2011);
• Поклич, і я прийду (2014).

Посилання

• Суховєй Світлана Іванівна(рос.)