Світлик Богдана-Марія Юліанівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Світлик.

Богдана-Марія Юліанівна Світлик (Псевдо: «Марія Дмитренко», «Доля», «Ясна», «Світла»; 24 квітня 1918, м. Перемишль — 29 грудня 1948, с. Либохора, Славський район, Дрогобицька область) — українська письменниця; воячка УПА, керівниця Львівського міського жіночого проводу ОУН.^[1]

Богдана-Марія Світлик
Загальна інформація
Народження	24 квітня 1918(1918-04-24) м. Перемишль (тепер  Польща)
Смерть	29 грудня 1948(1948-12-29) (30 років) с. Либохора, Славський район, Дрогобицька область
Alma Mater	ЛНУ ім. І. Франка
Військова служба
Приналежність	Україна
Командування
Львівський міський жіночий провід ОУН
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Народилася 24 квітня 1918 року в Перемишлі, у двадцятих роках з батьками переїхала до Львова, вчилася в гімназії сестер василіянок, жіночій гімназії, після якої 1936 вступила на факультет класичної філології Львівського університету.

За активну підпільну діяльність в ОУН навесні 1939 року була арештована польською поліцією, засуджена й ув'язнена в тюрмі «Бригідки». Там ділили з нею долю по тій же справі Люба Шевчик і Надія Курнатович. Звільнена з тюрми у вересні 1939 року, вона продовжує підпільну роботу, але вже в інших умовах.

У лавах ОУН та УПА активно діє як член підпільних редакцій «Смолоскип», «Ідея і Чин», різних видань осередку пропаганди ОУН і бюро інформації УГВР. У підпіллі Світлик користувалася псевдонімом «Ясна Світлана», а в літературних творах «Марійка Дмитренко». Від 1945 року була дописувачкою головного журналу УПА «Повстанець».^[2]

Наприкінці 1944 — на початку 1945 рр. виступила зв'язковою при спробі налагодити мирні переговори між представниками Проводу ОУН і радянською владою. «Світлану» відправив «зондувати ґрунт» керівник розвідувально-інформаційного відділу референтури СБ проводу ОУН в Західній Україні «Мікушка» (Григорій Пришляк).^[3] У свою чергу, останнього до цього спонукали зверхники — члени Проводу ОУН(б) Яків Бусол («Галина») і Дмитро Маївський («Тарас»), прямі представники керівництва ОУН і УПА на чолі з Романом Шухевичем.^[4][5][6][7]

Її чоловік, Зенон Литвинко, родом зі Стрия, закінчив гімназію в Рогатині, брав участь у підпільній роботі, вчився в лісничій академії, вступив у ряди дивізії «Галичина» і, правдоподібно, безвісти загинув у боях під Бродами.

У грудні 1941 року народила сина Андрія, та боячись переслідування родини, їде в Жидачів, передає сина на виховання своїй матері, яка усиновила його і дала інше прізвище.

29 грудня 1948 року загинула у бою з енкаведистами поблизу села Либохора.

Творчість

Під псевдонімом «Марія Дмитренко»:

• опововідання «Михайлик» — оповідання на повстанську тематику. Про сільського хлопчика Михайлика, що боровся проти більшовицького окупанта в лавах УПА.^[8][9][10]
• оповідання «Учителька» — оповідання про молоду вчительку зі Сходу, яка, опинившись в західноукраїнському селі, змогла зрозуміти справжню суть і долучитися до повстанського руху.^[11][12][13]

• стаття «Нехай вічна буде слава, що през шаблі маєм права…».^[2]

• оповідання «Семпер Фіделіс»^[14][15]
• новела «Героїка».^[16]
• оповідання «Підслухане і підглянене»^[17]
• оповідання «Під бузиною».^[18]

Під пседонімом «Богдан Калина» відома, як авторка націоналістичної літератури^[19]:

• «Господар»
• «Увирвана нитка»
• оповідання «Хам» — оповідання з повстанського життя про більшовиків які боролися з українським підпіллям на Станіславщині.^[20]
• «Друг Карпо».

Нагороди

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/47 від 5.12.1947 р. співробітниця Головного осередку пропаганди при проводі ОУН Богдана Світлик — «Дмитренко» нагороджена Бронзовим хрестом заслуги УПА.^[21]

Вшанування пам'яті

На честь воячки названо пластовий курінь УПЮ число 50 імені Богдани Світлик станиця Львів.^[22]

Див. також

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †
• Лицарі ОУН та УПА
• Жінки в ОУН та УПА