Світлична Світлана Опанасівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Світлична.

Світла́на Опанасі́вна Світли́чна^[2][3] (рос. Светла́на Афана́сьевна Светли́чная; 15 травня 1940(19400515); Ленінакан, Вірменська РСР, СРСР — 16 листопада 2024, Москва^[4]) — радянська і російська акторка театру і кіно українського походження. Заслужена артистка РРФСР (1974).

Світла́на Опана́сівна Світли́чна
Светла́на Афана́сьевна Светли́чная
Народилася	15 травня 1940(1940-05-15)  Ґюмрі, Вірменська РСР, СРСР
Померла	16 листопада 2024(2024-11-16)[1] (84 роки)  Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	акторка, кіноакторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1963)
Роки діяльності	1959 — 2024
Партія	Справедлива Росія
У шлюбі з	Івашов Володимир Сергійович
Членство	СК СРСР
IMDb	nm0841254
Автограф
Нагороди та премії
ssvetlichnaya.ru
Світла́на Опана́сівна Світли́чна у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 15 травня 1940 в родині українця Опанаса Світличного, радянського офіцера^[5]. З батьками постійно подорожувала по різних містах та республіках, зокрема вчилася в місті Охтирка в Україні, після відставки батько поселився у Мелітополі.

Завдяки наполегливості матері Світлані вдалося поступити до Всесоюзного державного інституту кінематографії (1963, майстерня М. Ромма) у Москві.

Популярна акторка радянського кінематографу (60-80-ті роки: «Діамантова рука» (1968, Ганна Сергіївна, фатальна білявка), «Кухарка» (1965), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, Габі) та ін.).

Працювала на дубляжі кінофільмів, знялася у низці документальних стрічок, присвячених діячам кіно та її долі і творчості.

Працювала у Театрі-студії кіноактора.

Вдова актора Володимира Івашова.

Фільмографія

Акторські кінороботи:

• «Колискова» (1959, Ната; реж. М. Калік)
• «Сходи» (1962, к/м)
• «Їм підкоряється небо» (1963, Ніна Колчина; реж. Тетяна Ліознова)
• Кіноальманах «Юність»: новела «Тітка з фіалками» (1963, Світлана)
• «Застава Ілліча»/ «Мені двадцять років» (1964, Світлана)
• «Поки фронт в обороні» (1964, Катя, зв'язкова)
• «Чисті ставки» (1965, Катя («Русалка»)
• «Кухарка» (1965, Павлина Хуторна)
• «Тридцять три» (1965, Ніна Свєтлова, телеведуча)
• «Герой нашого часу» (1966, Ундіна, контрабандистка)
• «Не найвдаліший день» (1966, Надя Степанова)
• «Нові пригоди невловимих» (1968, красуня в соболях)
• «Любити...» (1968, дівчина з півночі; реж. М. Калік)
• «Діамантова рука» (1968, Ганна Сергіївна, фатальна білявка (озвучує Зоя Толбузіна)
• «Непідсудний» (1969, Віка, стюардеса)
• «Папіросниця» (1969, к/м; продавчиня цигарок)
• «Сюжет для невеликого оповідання» (1969, Афродіта Попандос)
• «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971, дама, відвідувачка ресторану)
• «Тримайся за хмари» (1971, Міллі Вімерфорд)
• «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, Габі; реж. Тетяна Ліознова)
• «Закриття сезону» (1974, Зоя Морено, виконавиця мотоатракціону «Безстрашний рейс»)
• «Шпак і Ліра» (1974, Генрієтта)
• «Коли тремтить земля» (1975, Ірина)
• «Ти — мені, я — тобі» (1976, Валя, подруга Івана Кашкіна)
• «Корінь життя» (1977, Сабіна)
• «Ці неймовірні музиканти, або Нові сновидіння Шурика» (1977, подружка Горбункова з «Діамантової руки», музикантка, камео)
• «Отець Сергій» (1978, пані (немає в титрах)
• «Недопесок Наполеон III» (1978, мати Віри Мерінової)
• «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, Надя, сестра Лариси Груздєвої; Одеська кіностудія)
• «Третій вимір» (1981, Ольга, дружина Букреєва; Одеська кіностудія)
• «Чоловічий почерк» (1982, к/м; Вона)
• «Анна Павлова» (1983, Маша)
• «День гніву» (1985, жінка з руїн)
• «Мисливці у преріях Мексики» (1988, селянка (немає в титрах)
• «І повертається вітер...» (1991, епізод (немає в титрах)
• «Будинок на камені» (1994, жебрачка з дитиною)
• «Богиня: як я полюбила» (2004, мати-примара)
• «Дім біля солоного озера» (2004, Зігрід, німецька журналістка)
• «Зірка імперії» (2007, ворожка)
• «Спостерігач» (2007, Марія Тарасівна, колишня акторка)
• «Викрадення богині» (2009, Афродіта Попандос, європейська циркова продюсерка)
• «Гаражі» (17 серія «Дівчина, що випала») (2010, камео)
• «Дівчина і смерть» (2012)
• «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» (2016, камео) та ін.